30.Наведпъ приклади спадкових порушень обміну амінокислот, вуглеводів, ліпідів, металів.

Порушення обміну АК: амінацидопатії: алкаптонурія, альбінізм, лейциноз.

Порушення обміну вуглеводів: галактоземія, глікогенози, лактат-ацидоз.

Порушення обміну ліпідів: плазматичні ліпідози: гіпірліпідемія, гіперхолестеринемія, недостатність лецитин-холестерин-трансферази

клітинні ліпідози:

Порушення обміну металів: хвороба Вілсона, с-м Менкеса, спадковий гемохроматоз, ентеропатичний акродерматит

31.Вкажіть типові клінічні прояви метаболічних захворювань.

Типові клінічні прояви метаболічних захворювань залежать від конкретної патології, тобто недостатності чи порушення метаболізму певного фермента.

Загальні прояви:

1.Поява симптомів захворювання у зв'язку зі зміною дієти.

2.Зупинка чи затримка фізичного розвитку

3.Хворі з сильними пристрастями чи відразою до деяких продуктів

4.Кровне споріднення батьків

5.Затримка розумового розвитку, судоми чи нез'ясована смерть сібса.

6.Нез'ясована затримка розвитку.

7.Незвичайний запах видихуваного повітря

8.Порушення росту волосся, особливо алопєція

9.Мікроцефалія чи макроцефалія

10.Порушення м'язового тонусу.

11.Органомегалія

12.Грубі риси обличчя, товста шкіра, обмеження рухомості суглобів, гірсутизм.

Галактоземія. Клінічна картина. Захворювання проявляется в перші дні і тижні життя вираженою жовтухою, збільшенням печінки, неврологічною симптоматикою (судоми, ністагм, гіпотонія мязів), блювотою; в подальшому виявляється відставання в фізичному і нервово – психічному розвитку, виникає катаракта. Тяжкість захворювання може значно варіювати; іноді проявами галактоземії бувають лише катаракта чи непереносимість молока. Один из вариантів хвороби - форма Дюарте – протікає бессимптомно, хоча відмічається схильність таких хворих до хронічних захворювань печінки.

Муковісцидоз проявляється різноманітною клінічною симптоматикою. Розрізняють 4 клінічні форми МВ.

Меконієвий ілеус – у немовлят внаслідок відсутності трипсину меконій стає дуже густим, в’язким і накопичується в ілеоцекальній ділянці. Розвивається кишклова непрохідність.

Кишкова форма пов’язана з порушення процесів травлення і функції кишок. Порушення функції підшлункової залози призводить до незасвоєння жирів в організмі. Наслідком останнього є остеопороз і м’язова гіпотонія. Часто у хворих на МВ зустрічається виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки. Підвищення в’язкості жовчі спричиняє розвиток холестатичного гепатиту, жовчнокам’яної хвороби, біліарного цирозу печінки.

Бронхо-легенева форма МВ проявляється повторними і затяжними бронхітами, двобічними вогнищевими пневмоніями, наслідком яких є розвиток ателектазів, бронхоетказів і пневмосклерозу.

При змішаній легенево-кишковій формі зустрічається поєднане пораження респіраторного і травного тракту.

.Ознаки фенілкетонурії виявляються вже в перші тижні і місяці життя. Діти відстають у фізичному та нервово-психічному розвитку; відзначаються млявість, надмірна сонливість або підвищена дратівливість, плаксивість. У міру прогресування хвороби можуть спостерігатися епілептиформні напади - розгорнуті судомні і бессудорожние типу кивків, поклонів, вздрагіваній, короткочасних відключень свідомості. Гіпертонія окремих груп м'язів проявляється своєрідною "позою кравця" (підібгані ноги і зігнуті руки). Можуть спостерігатися гіперкінези, тремор рук, атаксія, іноді парези по центральному типу. Діти нерідко біляві зі світлою шкірою і блакитними очима, у них часто відзначаються дерматити, екзема, підвищена пітливість зі специфічним (мишачим) запахом поту та сечі. Виявляється схильність до артеріальної гіпотенеіі. При відсутності лікування розвивається ідіотія або Імбецильність, глибока психічна інвалідність.

32.Дайте характеристику мітохондріальних хвороб.

Мітохондріальні захворювання – гетерогенна група спадкових захворювань, обумовлених генетичними, структурними, біохімічними дефектами мітохондрій і порушенням тканинного дихання.

Вони передаються лише по жіночій лінії, до дітей обох статей, оскільки сперматозоїди переносять половину інформації генома, а яйцеклітина - поставляє і другу половину генома, і мітохондрії. Патологічні порушення клітинного енергетичного обміну можуть виявлятися у вигляді дефектів різних ланок в циклі Кребса, в дихальному ланцюзі, процесах бета-окисления і так далі

Дефект будь-якого з ферментів мітохондрій порушує злагоджену роботу всієї "енергетичної станції". При цьому в першу чергу страждають найбільш енергозалежні тканини і органи - центральна нервова система, скелетні і сердечна м'язи, нирки, печінка, ендокринні залози. На тлі хронічного дефіциту енергії в них рано чи пізно виникають патологічні зміни і розвиваються захворювання, які отримали назву мітохондріальних. Сучасній медицині відомо близько 50 таких хвороб. У їх клініці зустрічається сама різна патологія, але домінують ураження центральної нервової системи і м'язової тканини. Симптомами, типовими для мітохондріальних захворювань, є м'язові болі, слабкість і атрофія мускулатури, непереносимість фізичних навантажень, птоз, полинейропатия (невропатія з множинними ураженнями), судоми, відсутність рефлексів, атрофія зорового нерва, нейросенсорна приглуховатість, мігрень, летаргічні стани, зміни психомоторного розвитку, олігофренія і деменція.

Виділяють 2 групи мітохондріальних захворювань:

1) Спадкові синдроми, обумовлені мутаціями генів, відповідальних за мітохондріальні білки (синдром Барта, синдром Кернса-сейра, синдром Пірсону, en:MELAS, en:MERRF і ін.)

2) «Вторинні мітохондріальні захворювання», що включають порушення клітинного енергообміну як важливу ланку формування патогенезу (хвороби сполучної тканини, синдром хронічної втоми, глікогеноз, кардіоміопатія, мігрень, печінкова недостатність, панцитопенія, а також гіпопаратиреоз, діабет, рахіт і ін.)

Особливість багатьох мітохондріальних захворювань в тому, що вони можуть виявлятися неповністю, оскільки в клітині 100-1000 мітохондрій, кожна з яких містить по 2-19 копій мтДНК, і якщо в якихось з них сталися мутації, то інші компенсують функції.

Для постановки діагнозу мітохондріального захворювання важливий комплексний генеалогічний, клінічний, біохімічний, морфологічний і генетичний аналіз.

Основною біохімічною ознакою мітохондріальної патології є розвиток лактат-ацидоза, зазвичай виявляється гиперлактатацидемия у поєднанні з гиперпируватацидемией.

Спостерігається стабільне підвищення концентрації молочної і піровиноградної кислот в цереброспінальній рідині.

ЗЗ.Ураження яких систем та органів характерно для мітохондріальнихзахворювань? Обгрунтуйте.

У разі дефекту мітохондріальної системи порушується енергетичний обмін в цілому й ушкоджуються органи і системи, що містять найбільшу кількість мітохондрій і якіє найбільшенергоспоживаючими (печінка, мозок, серце, очі, м*язи).

Міопатичний синдром

М'язова слабкість, гіпотонія і атрофія

Міалгії

Зниження толерантності до фізичних навантажень

Ураження центральної і периферичної нервової системи

Респіраторний дистресс-синдром

Порушення психомоторного розвитку

Судоми

Атаксія

Пірамідні розлади

Порушення з боку окорухової системи (наружнгая офтальмоплегія, птоз і ін.)

Поліневропатія

Зниження чутливості

Ураження печінки

Прогресуюча гепатомегалія

Фіброз печінки

Явища печінковій недостатності

Ураження серця

Гіпертрофічна або дилатаційна кардіоміопатія, порушення провідності.

Ураження нирок

Тріада Фанконі (фосфатурия, глюкозурія, аминоацидурия)

Ендокринні порушення

Затримка росту

Гіпоглікемія

Порушення статевого розвитку

Гіпотиреоз

Гіпопаратиреоз

Гіперальдостеронізм

Ураження слуху

Нейросенсорна глухота

Ураження зору

Атрофія зорових нервів

Пігментна дегенерація сітківки

Катаракта

Порушення шлунково-кишкового тракту

Повторна блювота

Діарея

Ураження шкіри – раннє старіння