Заняття № 1 Вступ. Предмет, завдання й методи науки про мову

Питання для обговорення

1. Мовознавство як наука про мову. Конкретне, загальне й прикладне мовознавство.

2. Проблематика мовознавства.

3. Методологія мовознавства.

4. Зв’язки мовознавства з іншими науками.

5. Напрями мовознавства.

Література

1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник . / М. П. Кочерган. – К. : ВЦ „Академія”, 2008. – с. 7 – 16.

2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. – К. : ВЦ „Академія”, 2006. – с. 7 – 35.

3. Головин Б. Д. Введение в языкознание. / Б. Н. Головин. М., 1963. – с. 4 – 7, 189 – 205.

4. Реформатский А. А. Введение в языкознание. / А. А. Реформатский. – М., 1996. – с. 50 – 59.

5. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства : Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. – К. : Вища шк., 2006. – с. 3 – 16.

Запитання й завдання для самоконтролю

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Підготуватися до висвітлення контрольних питань:

• Охарактеризувати предмет мовознавства як науки.

• У чому полягає специфіка різних мовознавчих дисциплін?

• Охарактеризувати методи дослідження мови.

• У чому полягають зв’язки мовознавства з гуманітарними та природничими науками?

• Охарактеризувати критерії спорідненості мов.

• На яких засадах ґрунтується типологічне мовознавство?

• Які проблеми розв’язує ареальна лінгвістика?

Заняття № 2 Тема: Природа, функції й будова мови

Питання для обговорення

1. Мова як суспільне явище. Три погляди на природу мови.

2. Мова як знакова система.

3. Мова і мислення.

4. Мова і мовлення.

5. Функції мови.

6. Система і структура мови.

Література

1. Кочерган м. П. Вступ до мовознавства : підручник . / м. П. Кочерган. – к. : вц „Академія”, 2008. – с. 18 – 37.

2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. – К. : ВЦ „Академія”, 2006. – с. 36 – 67.

3. Доленко М. Т. Вступ до мовознавства / М. Т. Доленко. –К. : Вища шк., 1975.

4. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик – К. : Вища шк., 1974. – с. 24 – 43.

5. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства : Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. – К. : Вища шк., 2006. – с. 18 – 21.

6. Мельничук О.С. Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства. – К., 1997.

Запитання й завдання для самоконтролю

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Підготуватися до висвітлення контрольних питань:

3. Довести, що мова є суспільним, а не біологічним чи психічним явищем.

4. Які ознаки властиві знакам?

5. Які одиниці мови вчені вважають знаками?

6. Чому мову вважають знаковою системою?

7. Чи можна стверджувати, що мова виконує певну кількість функцій? Чому?

8. Підготувати повідомлення: „Невербальні форми спілкування”.

9. Прочитати висловлювання про мову. У чому їх суть? Яку роль виконує мова в суспільному житті? Дібрати 3-4 висловлювання про мову самостійно. Прокоментувати їх.

1. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова (М. Рильський).

2. В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання... (І. Огієнко).

3. Мова є засіб не виражати окрему думку, а створювати її (О. Потебня).

4. Мова... – це пам’ять народу, ...це колективна совість суспільства, увінчана в слові (Ю. Щербак).

5. Міра володіння рідною мовою є міра духовності людини та суспільства, отже, міра загального поступу людини (П. Кононенко).

6. Мова... нерозривно пов’язана із суспільством, і суспільство... здійснює всебічний і різноманітний вплив на її розвиток (Л. Масенко).

7. Прилучення дитини до рідної мови – це входження її в суспільство (В. Русанівський).

10. Про які функції мови свідчать дані висловлювання? Обґрунтувати свою думку.

    1. Мова – це той „найважливіший, найдорожчий і найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, живі й майбутні покоління народу в одне велике історичне живе ціле. Вона не тільки виражає життєвість народу, але є саме це життя” (К. Ушинський).

    2. Межі моєї мови означають межі мого світу (Л. Вітчштейн).

    3. Без розуміння мови немає мови взагалі (Р. Смаль-Стоцький).

    4. Уся людська культура й цивілізація нерозривно зв’язана з цим величезним сховищем людських знань і досвіду, що їх нагромаджено за весь час існування людства як суму знань видатних людей усіх поколінь (І. Томан).