1. Сутність та характеристика діяльності бюджетних установ

Некомерційні організації належать до невиробни­чої сфери. Особливістю діяльності вказаних організацій є те, що во­ни не виробляють матеріальний продукт, не створюють вартість.

Установи, що утримуються за кошти бюджетів, називаються бюджетними. Матеріальною основою функціонування установ невиробничої сфери є основні невиробничі фонди, на які амортизація не проводиться. Найбільша питома вага у видатках бюджетних уста­нов — це оплата праці.

Установи, що працюють у невиробничій сфері, можна поділити на три групи залежно від організації їх діяльності:

1) установи, що перебувають на бюджетному фінансуванні (лікарні, школи, технікуми та ін.);

2) установи, що працюють на засадах госпрозрахунку, отримують доходи і повністю відшкодовують свої видатки, пов'язані з основною діяльністю та її розвитком (побутові, житлово-комунальні організації);

3) структурні підрозділи бюджетних установ, що працюють на засадах негоспрозрахункової окупності затрат. Нада­ють послуги і виконують роботи за плату, за рахунок якої відшкодовують свої затрати, сплачують передбачені зако­нодавством податки, але самостійного юридичного статусу не мають.

Бюджетні установи — це неприбуткові організації. І згідно з чинним законодавством звільняються від оподаткування доходи вка­заних установ, отриманих у формі:

— коштів або майна, які надходять безоплатно або у формі безповоротної фінансової допомоги чи добровільних по­жертвувань;

— пасивних доходів;

• коштів або майна, які надходять до бюджетних організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.

Перелік платних послуг, які можуть надавати бюджетні заклади й освіти, охорони здоров'я, архівні установи, бібліотеки, встановлює Кабінет Міністрів. Доходи таких установ, звільнені від оподатку­вання, спрямовуються до бюджетів, з яких здійснюється їх утриман­ня. У разі недостатнього бюджетного фінансування таких закладів ці доходи зараховуються на спеціальний рахунок і використовуються виключно на фінансування видатків за непрофінансованими бюдже­том частинами кошторису.

Доходи бюджетних неприбуткових організацій, отримані з інших джерел, аніж вказано вище, оподатковуються в загальновстановленому порядку, передбаченому для платників податку на прибуток.

При цьому потрібно вести окремий облік фінансових резуль­татів неосновної діяльності.

2. Поняття та види кошторисів бюджетних установ

Кошторис є основним плановим документом, що визначає розмір, цільове спрямування та поквартальний розподіл бюджетних коштів, які використовуються на утримання установ та здійснення централізованих заходів з господарського і культурного розвитку.

Кошториси витрат складають згідно з формами, розробленими Міністерством фінансів України для окремих типів установ.

За призначенням кошториси поділяють на індивідуальні, за­гальні, зведені та кошториси на централізовані заходи.

Індивідуальний кошторис — це кошторис витрат окремої ус­танови.

Загальні кошториси, складають для однотипних установ — клубів, бібліотек тощо.

Зведені кошториси об'єднують кілька індивідуальних.

Кошториси витрат на централізовані заходи складають головні розпорядники кредитів для фінансування витрат, які мають значення для всіх підвідомчих установ (придбання транспортних за­собів, обладнання).