Самостійна робота № 20-23 Тема: Фондовий ринок і фондова біржа в Україні. План

1. Характеристика фондової біржі

2. Функції фондової біржі

3. Порядок торгів на фондовій біржі

4. Види операцій з цінними паперами на УФБ

5. Види діяльності суб'єктів фондового ринку

1. Характеристика фондової біржі

Серцевиною національного ринку цінних паперів є Українська фондова біржа, утворена і зареєстрована Кабінетом Міністрів України восени 1991 року.

Перша УФБ розпочала практичну діяльність 2.01.1992 року - це вторинний ринок цінних паперів.

Правову основу діяльності фондової біржі становить Закон України від 18 червня 1991 року "Про цінні папери і фондову біржу", інші акти законодавства України, статут та правила фондової біржі.

За ці роки біржа сформувала розгалужену мережу регіональних центрів, філій і брокерських кон­тор, які функціонують в усіх областях України.

Фондова біржа — ринок, який концентрує попит і пропозицію на цінні папери, допомагає формувати їх біржовий курс.

Фондова біржа - організація, яка створюється без цілі отримання прибутку та займається виключно організацією і укладанням угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від свого імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Підставою для діяльності фондової біржі є Свідоцтво про реєстрацію.

Засновниками біржі можуть бути не менше 20 торговців цінними паперами. Частка статутного фонду, що належить одному акціонеру, не може бути вище 5%.

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом - зборами акціонерів.

Державне регулювання діяльності фондових бірж здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Оскільки фондова біржа є АТ, її діяльність припиняється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства.

Для спрощення процедури передачі цінних паперів від одного власника до іншого, збільшення гарантій для власників цінних паперів щодо обліку прав на цінні папери та їх зберігання створюється Національна депозитарна система.

Іншим важливим учасником централізованої системи електронного обігу цінних паперів є Кліринговий банк, який здійснює кліринг операцій з цінними паперами.

Кліринг - це система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери, послуги, що грунтується на врахуванні банками взаємних вимог і зобов’язань.

Спеціалізовані банки, що здійснювали платежі за угодами, існували при біржах завжди. Їхня необхідність зумовлювалась насамперед тим, що біржа — не банківська установа, вона є тільки місцем проведення торгів, котирування та реєстрації угод. Депозитарій також позбавлений права виконувати банківські функції - він лише здійснює збереження й облік цінних паперів та фіксує їхнє переміщення. Таким чином, для повного завершення угоди, тобто переміщення грошей з рахунку на рахунок, необхідний банк, в якому відкрито рахунки учасників угоди.

Отже Кліринговий банк обслуговує грошові розрахунки між учасниками біржових угод за системою "оплата проти поставки". Оплата за цінні папери здійснюється одночасно з передачею паперів, а переказ платежу має відбутися щонайпізніше наприкінці дня, визначеного для виконання угоди.

Будь-яка угода обов'язково здійснюється за посередництвом Клірингового банку та Депозитарію.

Крім розглянутих інститутів, функціонування РЦП неможливе без брокерських контор. В Україні створюються,як правило, у формі ТОВ.