14. Перевірки платників податків. Порядок та підстави проведення. Види перевірок

Поняття податкового контролю визначено главою 5 Податкового кодексу України.

Зокрема ст.61 Податкового Кодексу визначає податковий контроль, як систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю за правильністю нарахування, повноти та сплати податків та зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючи органи.

В Кодексі чітко прописано, що не можуть приймати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами та проводити перевірки з питань оподаткування – органи служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові особи. ( п. 3 ст.61).

Стаття 62 Кодексу визначає, що податковий контроль здійснюється шляхом:

  - ведення обліку платників податків;

  - інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності органів ДПС;

  - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючи органи.

Тож зупинемося на останньому види податкового контролю, а саме: перевірках, та порядку їх проведення.

Зазначені питання викладені у Главі 8 Податковому кодексі України “Перевірки”.

Так, Податковим кодексом України передбачається право податкових органів на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) перевірок з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, та фактичних перевірок (стаття 75).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (стаття 76).

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків залежить від ступеня ризику в їх діяльності, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік (стаття 77).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (стаття 78).

При цьому, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, документальною невиїзною – перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Фактична перевірка, як і в діючому законодавстві, здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

При цьому, кожна з цих типів перевірка призначається наказом керівника органу податкової служби, на обліку в якому знаходиться платник податків, що буде перевірятись. Копія наказу перед початком перевірки повинна бути вручена платнику податків або його законним представникам.

Статтею 79 визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Згідно вимог Кодексу вона може бути тільки плановою або позаплановою і проводитись за наявності обставин, визначених статтями 77 та 78 для цих перевірок.

До початку документальної невиїзної перевірки платнику податків або його законному представнику в обов’язковому порядку повинні бути вручені копія наказу керівника податкового органу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Разом з цим слід зазначити, що Податковим кодексом вилучено діюче на сьогодні право органів державної податкової служби на проведення документальних невиїзних перевірок протягом необмеженого терміну їх проведення та без визначення підстав для їх проведення. 

Щодо строків проведення перевірок, то Податковим кодексом передбачено зменшення тривалості документальних планових перевірок суб'єктів малого підприємництва на 10 робочих днів (на сьогодні - не повинна перевищувати 20 робочих днів), зменшення терміну їх продовження на 5 робочих днів (на сьогодні - продовження можливе на термін 10 робочих днів). Тривалість документальних позапланових перевірок суб'єктів малого підприємництва зменшилась на 5 робочих днів (на сьогодні - не повинна перевищувати 10 робочих днів).

Статтею 82 Кодексу передбачено зупинення на 30 робочих днів проведення виїзної планової та позапланової перевірки тільки великого платника податків.

Але загальний термін проведення позапланових перевірок щодо підтвердження сум, заявлених до відшкодування з бюджету, з урахуванням зупинення не повинен перевищувати 30 календарних днів.

Окрема увага в Податковому Кодексі приділена порядку проведення експертизи. Це стаття 84. Нею визначений порядок її проведення та наголошено на відповідальності експерта за надання завідомо неправдивого висновку.

Крім того, Податковим кодексом України передбачений чіткий порядок дій платника податків та податкових органів при наданні (ненаданні) документів до перевірки, передбачено право платника на поновлення втрачених документів, визначено термін їх поновлення. 90 календарних днів (стаття 44 пункт 44.5).

У разі неможливості проведення перевірки оскільки платником відновлюються втрачені документи терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів.

Разом з цим, запроваджено право платника на звернення та надання керівництву податкового органу, що здійснює перевірку, певних документів, які не враховані перевіряючим при проведенні перевірки (пункт 44.7 статті 44).

Вимогами Податкового кодексу (стаття 85) забороняється вилучення оригіналів первинних бухгалтерських документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Працівники органів ДПС мають право в ході проведення перевірки отримати належним чином завірені копії документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування.

Також, в Податковому кодексі передбачено право платника брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях (стаття 86).

Хочу звернути Вашу увагу на пункт 86.4 статті 86. У разі відмови платника податків від підписання або отримання акту виїзної перевірки, ми маємо право надіслати його поштою. При цьому акт невиїзної документальної перевірки ми повинні вручити особисто платнику або його законному представнику.

 

Також, звертаємо Ващу увагу, що наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, яким враховані вищевказані зміни , передбачені Податковим Кодексом.

 

На даний час на рівні ДПА України у відповідність із зазначеним наказом приводяться форми актів перевірок, які були затверджені наказом ДПА України від 11.09.2008 року №584.