50. Цибуля. Ботанічна характеристика, розповсюдження, народно-господарське значення цибулі. Районовані сорти.

Найпоширенішим видам цибулі є ріпчаста. Цибуля ріпчаста - одне з найпоширеніших овочевих рослин, обробляється повсюдно. Батьківщина - Азія, плоскогір'я Ірану. Листя трубчасті, порожнисті, ланцетовидні, насичено-зелені або з сизим нальотом. Квітковий стебло - округлий, стрелковідний; квіти - дрібні, білі, на довгих квітконіжках, зібрані в досить великі кулясті суцвіття. Насіння чорні, зморшкуваті, тригранної форми, тверді.

Хімічний склад

Цибулеві овочі багаті на цукри (глюкозу, фруктозу, сахарозу), ефірні олії, мінеральні речовини. Вони містять білки, азотисті речовини, фітонциди, глікозиди, вітаміни. Ефірні олії і глікозиди зумовлюють специфічний запах і гострий смак цибулевих та сприяють збудженню апетиту, поліпшують травлення і засвоюваність їжі. Фітонциди й ефірні олії мають антибіотичні властивості, запобігають розвитку мікроорганізмів. Значний вміст мінеральних солей у цибулі сприяє нормалізації водно-сольового обміну в організмі. Цибулю вживають як лікувальний засіб проти цинги, грипу, ангіни, катару верхніх дихальних шляхів, вона нормалізує роботу серця, травних органів.

Основні сортові ознаки:

1) ступінь гостроти (гострі, напівгострі і солодкі сорти)

2)форма (плоска, плоско округла, округла, овальна, веретеноподібна)

3)забарвлення сухої луски: жовтий, коричневий, червоно-фіолетовий, білий

4)кількість зачатків: одно-, дво-, багато зачаткові

5)за велич цибулини: дрібні, середні, великі

6)за щільністю соковитих луск:щільні, середньо щільні, нещільні

7)за швидкістю достигання: швидко-, середньостиглі, середньопізні, пізні

8)лежкість: лежкі, середньо лежкі, не лежкі.

За смаком сорти цибулі ріпчастої поділяються на гострі, напівгостра,солодкі.

Районовані сорти:

• гострі (Сквирська, Молдовська, Сонячна, Чернігівська),

• напівгостра (Донецька золотиста, Каба дніпропетровська, Октябрська)

• солодкі (Ялтинська місцева).

Вони відрізняються за хімічним складом. Гострі сорти містять більше сухих речовин, цукрів, білків, вітаміну С та ефірної олії, тому ці сорти і переважають.

Вимоги до якості: цибуля ріпчаста поділяється на сорти: вищий, 1, 2. Цибулини повинні бути визрілими, здоровими, розвинутими, цілими, чистими, без стороннього запаху і смаку, сухими.

Зберігання: 1)ВВП – 70-80 % тривалість зберігання: гострі –6-10 міс, напівгострі і солодкі –4-7.

Хвороби цибулі: шийкова гниль, мокра бактеріальна гниль, чорна плісень тощо.

51. Цибуля. Ботанічна характеристика, народно – господарське значення, розповсюджені сорти цибулі.

До цибулевих овочів відносять цибулю ріпчасту, цибулю зелену (перо), цибулю-батун, цибулю-порей, цибулю-шалот, цибулю-шнітт, цибулю-слизун, багатоярусну цибулю і часник.

Найбільш розповсюдженою є цибуля ріпчаста. Її цибулина складається з багатьох частин, кожна з яких має свої функціональні властивості (наприклад, зовнішні сухі луски впливають на тривалість зберігання, а шийка захищає внутрішню соковиту луску від проникнення вологи та мікроорганізмів).

За забарвленням суха луска буває: біла, солом’яно-жовта, фіолетова та коричнева. М’якоть соковитої луски буває: біла, біла з зеленкуватим відтінком, фіолетова.

За формою розрізняють цибулю плескату, округлу, плескато-округлу та овальну.

За смаком сорти цибулі ріпчастої поділяють на гострі, напівгострі та солодкі.

Сорти гострої цибулі: Буран, Вольська, Грандина, Каліпсо F1, Кенеді F1, Луганська, Марбелла F1, Марс F, Маяк, Оліна, Рейсбургер Балстора, Ритмо F1, Сквирська, Стригунівська носівська, Ткаченківська, Харківська 82, Черняковська.

Сорти напівгострої цибулі: Алмадон, Банко F1, Дантона F1, Донецька золотиста, Золотиста, Копра F1, Лілія, Марна, Опорто, Сантінел, Сонеста F1.

Сорти солодкої цибулі: Ялтинська місцева.