7. Сутність вербального аналізу рішення в економіці.

Якісний(вербальний) аналіз ризику включає декілька аспектів.

Перший аспект пов'язаний з необхідністю порівняння сподіваних позитивних результатів з можливими економічними, соціальними та іншими, як сьогоднішними так і майбутніми наслідками.

Проблеми ризику повинні розглядатися та враховуватися як під час розробки стратегії, так і у процесі реалізації оперативних задач.

Другий аспект якісного аналізу ризику пов'язаний з виявленням впливу рішень, що приймаються за умов невизначеності, на інтереси суб'єктів економічного життя. Без урахування інтересів (зацікавленості), без керування ними неможливі реальні якісні пертворення в соціально- економічному житті. Необхідно виявити: кому ризик корисний? Чиїм інтересам відповідає?

Отже, ризикованій ситуації притаманні такі основні умови: наявність невизначеності; наявність альтернатив та необхідність вибору однієї з них (відмова від вибору також є різновидністю вибору); зацікавленість у результатах; можливість оцінити наявні альтернативи прийняття рішення.

8. Характеристика опр.

Всі працівники організаційного управління, які беруть участь у створенні рішень, ідентифіковані під назвою творці рішень або особи, що приймають рішення (ОПР).

Можна охарактеризувати творців рішень, виходячи з того, як вони мають використовувати систему підтримки прийняття рішень, якщо вона доступна.

Рішення можуть також залежати від конфліктних особистих стосунків і несприятливих умов праці.

характеристики ОПР — кваліфікація, знання, досвід, здатність до розуміння і аналізування проблемних ситуацій, персональні особливості або посада, яку обіймає особа в організації.

Дії ОПР за створення дескриптивних моделей можна охарактеризувати такою послідовністю: вибір ідеальної мети, визначення норм, законів і принципів наближення, а в кінці — перегляд кількості альтернатив і прийняття рішення, не обов’язково оптимального, але певною мірою задовольняючого вимоги і цілі.

9. Роль і призначення людиномашинних способів прийняття рішень в економіці.

Під системою «людина—машина» розуміють систему, яка включає людину-оператора (групу операторів) і сукупність технічних засобів, за допомогою яких здійснюється трудова діяльність.

Людино-машинна процедура містить декілька фаз оптимізації та аналізу, що можуть здійснюватись почергово за декілька кроків (ітерацій). В фазі оптимізації ЕОМ, використовуючи отриману від ОПР на попередньому кроці інформацію, формує нову область припустимих рішень, розраховує відповідно новим даним рішення, формує допоміжну інформацію. В фазі аналізу ОПР оцінює запропоноване рішення або декілька альтернативних рішень, аналізує допоміжну інформацію, повідомляє додаткову інформацію для розрахунків нового рішення, визначає прийнятність та остаточність того чи іншого рішення

Отримання інформації відбувається через сприймання оператором інформаційної моделі об’єкта керування, тобто різних носіїв інформації. Після декодування сприйнятих сигналів формується логічне знання про керований процес, яке називають концептуальною моделлю.

Сполучення формальних і неформальних методів обгрунтовання рішень припускає використання експортних оцінок і людино-машинних процедур підготовки прийняття рішень в економіці.