Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
teoryya.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
203.78 Кб
Скачать

46.Конструктивне визначення системи.

У ньому по заданій функції конструюється відповідна їй структура. При цьому використовується не просто функціональний, але і функціонально-цільовий підхід, тому що система повинна відповідати деяким цілям конструювання. Виділення та побудова системи здійснюється так:

ставиться мета, яку повинна забезпечити система; визначається функція (або функції), що забезпечує (і) досягнення цієї мети;

Підшукується або створюється структура, що забезпечує виконання функції. Мета являє собою стан, до якого спрямована тенденція руху об'єкта. У неживій природі існують об'єктивні цілі, а в живій додатково - суб'єктивні цілі. «Образно кажучи, об'єктивна мета - це мішень для ураження, а суб'єктивна мета - бажання стрілка вразити» [5, с. 58]. Мета зазвичай виникає з проблемної ситуації, яка не може бути дозволена готівковими коштами. І система виступає засобом вирішення проблеми. І так «система є кінцеве безліч функціональних елементів і відносин між ними, виділяється з середовища, у відповідності із заданою метою в рамках певного часового інтервалу" - це конструктивне визначення системи.

48 Адаптивні системи

Адапти́вна систе́ма (система, що сама пристосовується) — система, що автоматично змінює алгоритми свого функціонування і (іноді) свою структуру з метою збереження або досягнення оптимального стану при зміні зовнішніх умов.

Складна́ адапти́вна систе́ма (САС) — складна система, що володіє наступними властивостями:

1.складається з підсистем, які також є САС;

2.є відкритою системою, що обмінюються з оточенням речовиною, енергією та інформацією;

3.є складною системою, властивості якої невиведені з властивостей її підсистемні рівнів;

4.володіє самоподобою (фрактальна будова);

5.здатна до адаптивної активності за рахунок якої приростають корисні особливості і зменшуються даремні здібності;

6.здатна підтримувати свій стаціонарний стан;

7.здатна нарощувати впорядкованість і складність за рахунок адаптивної активності.

Прикладами САС є живі системи і соціоекономічні системи. Існує кілька різних способів опису САС. Їх можна розділити на два класи:

•Теорії, в яких макродинамічні регулярності виводяться за допомогою моделювання ансамблю окремих «агентів», що діють за деякими адаптивними правилами.

•Інший спосіб опису макродинаміки САС виходить з припущення, що деякі найбільш фундаментальні властивості САС можуть бути виведені з таких загальних властивостей цих систем, як притаманна їм здатність адаптуватися до змін оточення.

49.Адаптивне моделювання

Адаптивне моделювання є підрозділом стохастичного моделювання і заслуговує на особливу увагу завдяки використанню алгоритмів, що самоадаптуються. Адаптація моделі до системи відбувається автоматично за допомогою пошуку на ЕОМ. Завдання адаптації — досягнути оптимальної поведінки моделі, як це зазначено цільовою функцією. Існує кілька моделей та підходів адаптивного моделювання: теорія м’яких і жорстких систем, моделі соціальних систем, які базуються на стохастичних диференційних рівняннях, марковські моделі, моделі, що самоорганізуються, та алгоритмічне визначення їхньої структури в соціальних і екологічних системах, нечіткі системи, теорія катастроф, теорія груп та інваріантів, синергетичні моделі, системна динаміка Форестера, теорія конфліктів, стратегічне прогнозування, метод Делфі, метод перехресного впливу та метод аналізу ієрархій (Метод Сааті).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]