7. Поняття про інтегровані і нестандартні уроки.

Один з напрямків методичного оновлення уроків  проведення їх на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, об’єднаних навколо однієї теми. Змістовні й цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичну структуру уроку привабливу для учнів новизну, знімають суворі кордони предметного викладання, а найголовніше  інтеграція змісту і організаційних форм допомагає дітям сприймати важливі поняття, явища цілісно і водночас різнобічно.

Метою уроків, побудованих на інтегрованому змісті, має бути різнобічне вивчення певного об’єкта, явища, осмислене сприйняття навколишнього середовища, приведення знань у певну систему, збудження уяви та інтересу, розвиток позитивно-емоційного настрою. Інтеграція навчання (з лат. повний, цілісний) може дати ефект. Коли сам учитель виявить свій творчий підхід до вивчення кожної теми зокрема, так і всього навчального матеріалу в цілому. Наприклад, блискучим прикладом проведення інтегрованих уроків був досвід В.О.Сухомлинського  «уроки мислення в природі».

Цікавими для теорії та практики є власне нестандартні уроки, для яких характерне таке структурування змісту й форми, яке викликає передусім інтерес в учнів і сприяє їх оптимальному розвитку і вихованню.

До них відносять:

• інтегровані уроки, на яких матеріал кількох тем подають блоками (В. Шаталов);

• міжпредметні уроки, які ставлять за мету “спресувати” споріднений матеріал кількох предметів;

• театралізовані уроки, які проводять у межах чинних програм і відведеного навчальним планом часу. Вони збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів;

• сугестопедичні уроки, що не набули поширення, оскільки механізми дії підсвідомого поки що технологічно не розроблені щодо педагогіки і окремих методик;

• уроки з різновіковим складом учнів, які передбачають подачу блоками матеріалу одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах.

Нестандартний урок  це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи так званих зунів (знання, уміння, навички). Структура нових типів уроків також відмінна від традиційних.

Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінні від типових. Серед них — уроки ділової гри, уроки прес-конференції, уроки-КВК, уроки-змагання, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, урок-вистава, урок-подоріж, урок-громадський огляд знань, урок-науково-пізнавальна експедиція, урок-консультація, урок-свято, урок-концерт, урок-конкурс, урок-диспут, урок-вікторина, урок-бесіда (судження), уроки творчості, уроки-казки, уроки-ранки, урок-аукціон знань, уроки-екскурсії та ін., для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності учнів, використання програмованого і проблемного навчання, здійснення міжпредметних зв’язків, усунення перевантаженості учнів.

Нестандартні уроки породжуються :

• з нестандартної педагогічної теорії;

• з вдумливого самоаналізу діяльності вчителя;

• із психологічного передбачення перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці;

• з відсутності штампів у педагогічній технології.

Пошук співробітництва, співдружності, пройнятий гуманістичними взаємовідносинами — основа побудови нестандартного уроку. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи. З іншого боку — перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх в систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.