Специфіка самостійної роботи у гпд.

У школах, де є ГПД, у школах-інтернатах після уроків проводиться самостійна індивідуальна робота. На самопідготовку тут відводиться найбільш продуктивний для самостійної роботи і чітко визначений час (частіше всього після обіду, або невеликого відпочинку, або ще пізніше – після прогулянки).

Протягом занять зберігається цілком хороша атмосфера, зовнішній порядок. Тут велика роль вихователя, адже він може допомогти учню справитись із труднощами. Тут вчитель або вихователь може прослідкувати, як учень виконує домашні завдання, скільки часу витрачає, наскільки учень добре підготовлений і організовано провести консультації. Тут легше організувати взаємоконтроль і взаємодопомогу.

Складність виконання самостійних навчальних завдань в тому, що організація по зовнішній формі нагадує урок. Діти збираються групами або всім класом, консультуються з учителями, радяться один з одним. Інакше кажучи, учень не залишається наодинці із собою, тому це нагадує самостійну роботу на уроці. Звідси випливає, що основне завдання – організація самостійної роботи в ГПД – зводиться до створення умов для самостійного, індивідуального виконання навчальних завдань. Групова організація навчальної діяльності зберігається, так як учні, дотримуючись режиму дня, займаються в одні й ті ж години, в одній класній кімнаті. Але послідовність дій учня, темп його роботи, міркування і пошук варіанту розв’язку повинні бути індивідуальні.

Що необхідно, щоб створити таку ситуацію?

1.Кожен учень повинен чітко собі уявити, що йому слід робити в організаційному і змістовному плані.

2.Підготувати все навчальне приладдя, зручно розташувати на столі, знайти в підручнику відповідне завдання, згадати, до якої теми воно відноситься, відтворити формулу, правило, уважно вивчити вказівки і зразок, контролювати свою роботу.

3.Велике значення тут має вміле керівництво вчителя. Його роль перш за все заключається в тому, щоб учні знали і дотримувались інструктивних вказівок. Він допомагає учням згадати етапи роботи, їх послідовність, радить, який матеріал, яке правило необхідно згадати, щоб розв’язати задачу.

4.Вчитель повинен добре розуміти індивідуальні особливості учнів, щоб вчасно дати кожному із них вірний напрямок думки і практичної роботи. І щоразу вчитель повинен думати про те, як виробити в школяра навички самостійної роботи, сформувати звичку працювати індивідуально.

Є й свої недоліки проведення самостійної роботи у школі:

• діти готуються в одному приміщенні, що сприяє списуванню;

• учні, які виконали домашнє завдання, але вимушені сидіти до кінця самопідготовки, можуть негативно впливати на інших школярів, вносити небажану поспішність у роботу інших учнів;

• ускладнюється процес підготовки усних завдань, адже деякі учні звикли дома розповідати і читати вголос.

Є хороший досвід організації самопідготовки деяких шкіл, коли уроки музики, художньої праці, фізкультури переносяться на другу половину дня, а самопідготовку уроків проводять на четвертому, звільненому уроці, але після трьох уроків – велика перерва, коли учні обідають і гуляють.

Така організація забезпечує:

• значне скорочення часу на підготовку завдань і покращення якості самостійної роботи (з учителем робота проходить більш ефективно);

• можливість більш точного визначення об’єму домашнього завдання, врахування труднощів, недоліків у своїй роботі;

• здійснення перевірки домашнього завдання не на уроці, а в процесі самопідготовки;

• створення більш сприятливих умов для індивідуалізації роботи учнів.