Інструкційна карта до проведення практичного заняття № 9 з дисципліни «фінанси»

1. Тема заняття

Бюджет

2. Мета проведення заняття: оволодіти навиками аналізу видаткової частини Державного бюджету, отримання практичних навичок щодо аналізу моделі пе­рерозподілу ВВП через бюджет, видатків бюджету, оцінки їх співвідношення, аналізу виконання бюджету.

2.1. Після виконаної роботи студент повинен

знати:

• місце та роль бюджету держави в системі державних фінансів, джерела державного бюджету і напрями їх використання;

• структуру бюджетної системи і принципи організації бюджетного устрою;

• заходи щодо подолання інфляції, бюджетного дефіциту.

вміти:

• чітко обґрунтувати відповідні терміни з термінологічного словнику дисципліни «Фінанси»;

• ефективно поєднувати форми і методи бюджетного планування на різних стадіях бюджетного процесу;

• використовувати у фінансовій практиці методи управління фінансами, фінансового планування, організаційні форми фінансового контролю.

• застосовувати під час прийняття рішень фінансові методи, важелі, стимули, санкції;

• аналізувати склад видаткової частини Державного бюджету.

3. Матеріально-технічне оснащення робочого місця: калькулятор, інструкційна карта до проведення практичного заняття, конспект лекції, методичні матеріали, що забезпечують самостійну роботу студентів, статистична звітність, витяги з нормативно-правових актів структурно-логічні схеми

4. Інструктаж з техніки безпеки

Під час практичного заняття необхідно дотримуватись загальних правил техніки безпеки та вимог охорони праці, норм культури поведінки та культури мови, обережно поводитись із дидактичним, матеріально-технічним оснащенням робочого місця та обладнання кабінету, використовувати дидактичне, матеріально-технічне оснащення робочого місця та обладнання кабінету виключно за призначенням, виконувати вказівки викладача.

5. Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Державні видатки – це частина фінансових відносин, обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. Складаються державні видатки з прямих витрат держави, які здійснюються через систему бюджетних і позабюджетних фондів, і витрат державних підприємств, організацій, установ. Отже, видатки державного бюджету – це лише частина державних видатків.

Видатки бюджету – це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави.

Формою прояву цих відносин є конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований з кількісної і якісної сторони. Якісна характеристика дає змогу установити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна – їх величину.

З метою з’ясування ролі і значення бюджетних видатків в соціально-економічному житті держави фінансовою теорією і практикою розроблена класифікація бюджетних витрат. Однією із найважливіших ознак такої класифікації є функціональна, яка відображає напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави.

Залежно від економічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифікуються на поточні і капітальні.

Поточні бюджетні видатки пов’язані із наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб. У своїй сукупності поточні видатки формують звичайний (поточний) бюджет, на який припадає основна частина всіх бюджетних витрат.

Капітальні видатки пов’язані із інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів. Сукупність цих видатків формує бюджет розвитку.

Важливим критерієм класифікації витратної частини бюджету є предметне спрямування відповідних грошових потоків. В Україні, з погляду предметної спрямованості, видатки бюджету поділяються на: фінансування управління; фінансування національної оборони; фінансування фундаментальних та прикладних наукових досліджень; фінансування правоохоронної діяльності та забезпечення безпеки держави; фінансування міжнародної діяльності; фінансування галузей економіки; фінансування соціально-культурних закладів і заходів; видатки на обслуговування державного боргу; створення резервних фондів; інші витрати і виплати.

Організаційне групування видатків бюджету пов’язано із розподілом витрат на цільові державні програми. Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом і відображає роль держави у вирішенні найважливіших проблем суспільного життя.

В основі галузевої класифікації видатків бюджету лежить поділ економіки на галузі і види діяльності. З урахуванням цього витрати групуються за галузями: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв’язок, освіта, охорона здоров’я, культура і т. п.

Відомча ознака класифікації дає можливість у кожній групі бюджетних видатків виділити безпосередніх розпорядників бюджетних коштів – відповідне міністерство, державний комітет, державне відомство або іншу юридичну особу, якій надаються асигнування з бюджету.

Залежно від рівня управління, тобто з урахуванням адміністративно-територіального поділу країни, видатки бюджету в унітарних державах поділяються на видатки центрального бюджету і видатки місцевих бюджетів.

Рівень виконання видаткової частини бюджету ви­значається в цілому за показниками доходів і видатків бюджету, а також у розрізі їх груп. Рівень виконання за видатками визначається як співвідношення касових видатків до затвердженої їх суми у бюджеті.