Узагальнення

Віктор Михайлович сформулював поняття кібернетики як наукової дисципліни з комплексною методикою досліджень, визначив проблеми найефективнішої взаємодії людини з машиною і шляхи їх розв'язання. Запропоновані ним побудови «око-рука», «читаючий автомат», самоорганізуюча структура поклали початок новим прикладним технологіям, унікальним розробкам, пов'язаних зі створенням так званого штучного інтелекту.

Під безпосереднім керівництвом академіка Глушкова розроблені та впроваджені в практику унікальні автоматизовані системи управління, що на той час не мали аналогів у світі. Це, зокрема, АСК «Львів» та «Гальванік», які успішно працювали на львівському заводі «Електрон», київському «Арсеналі», інших підприємствах колишнього Радянського Союзу. В очолюваному ним інституті розроблена серія відомих ЕОМ, серед яких — «Київ», «Дніпро», «Промінь» та інші.

Ідеї вченого ще впродовж багатьох років вважатимуться актуальними і слугуватимуть під час проектування як нових обчислювальних машин, так і різноманітних систем автоматизації та технологій, в тому числі й безлюдних. Віктор Глушков своїми фундаментальними працями в галузі алгебри, математичної логіки, теорії автоматів та алгоритмів, теорії математичних машин і їх практичного втілення ще за життя здобув визнання міжнародної наукової громадськості.

59. Роботи Катерини Ющенко

Була першою в СРСР жінкою-доктором фізико-математичних наук, якій ця ступінь була присвоєна за піонерські роботи з програмування. Вона, використовуючи досвід експлуатації “МЭСМ”, розробила одну з перших в світі мов програмування високого рівня «Адресна мова», з непрямою адресацією при програмуванні. Саме завдяки цій мові зникла залежність від місця розташування програми в пам'яті. Катерина Логвинівна започаткувала першу школу теоретичного програмування в СРСР.

У 1954р.був створений перший в континентальній Європі комп'ютер “МЭСМ”. До її експлуатації підключилася група вчених, серед яких опинилася і Катерина Ющенко. У результаті в 1955 році B.C.Королюк і К.Л.Ющенко розробили адресну мову, яка на мовній основі втілила два загальних принципи роботи комп'ютера - адресність і програмне керування. Адресна мова реалiзована на всiх вiтчизняних комп'ютерах першого поколiння "ДНЕПР", "КИЕВ", "М20", "УРАЛ", "МИНСК". Так сформувався предмет дослiдження теоретичного програмування - методи i засоби розробки програм. Катерина Логвинівна (спільно з іншими) написала перший в СРСР підручник з програмування «Елементи програмування». Книга була видана в 1961 році. Київська школа теоретичного програмування стала відомою далеко за межами Радянського Союзу. К.Л. Ющенко були присуджені дві Державні премії України (Державні премії УРСР) і премія Ради Міністрів СРСР, а за теоретичні розробки в області комп'ютерної алгебри - академічна премія імені Глушкова. Також К. Ющенко була нагороджена Орденом княгині Ольги. Талановитий програміст, Катерина Логвинівна отримала 5 авторських свідоцтв. Вона є автором понад 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій і навчальних посібників, частина яких була перекладена і видана в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції та Данії.

До числа задач, програми вирiшення яких склали математичне забезпечення першого вiтчизняного комп'ютера, увiйшли:- складання таблиць для статистичного приймального контролю( виконавець К.Л.Ющенко);- визначення областей стiйкостi електроенергосистем, зокрема Куйбишевської ГЕС ( К.Л.Ющенко);- розрахунок теплових напруг будiвельних конструкцiй (виконавець К.Л.Ющенко);- обробка геодезичних спостережень (виконавець К.Л.Ющенко);- оцiнка об'ємiв земляних робiт при проектуваннi автодорiг (виконавиця К.Л.Ющенко).

60. Промислова мікроелектроніка в Україні Точний розмір та структуру українського ринку комп’ютерів важко визначити, оскільки офіційна статистика ігнорує такі важливі його фактори, як місцеве виробництва та тіньовий ринок. Проте, саме ці дані можуть дати уяву про те, які сили впливають на цей ринок. Згідно оцінок спеціалістів галузі, обсяг імпорту зібраних комп’ютерів відомих виробників в Україну зменшується на 10% щорічно. Що стосується продукції маловідомих виробників, динаміка їх імпорту ще гірша – обсяги імпорту зменшуються на 15% щороку. Така динаміка пояснюється суттєвими відмінностями в митному регулюванні імпорту готової продукції та компонентів. Разом з тим, попит на техніку, вироблену в Україні з імпортованих компонентів, постійно зростає і досягла 75% ринку в 2008 році.

Можна виділити наступні явні тенденції розвитку ринку:

1 Нерівномірний попит на техніку.

2 Падіння цін на дорогу комп’ютерну техніку супроводжується 10-20 відсотковим зростанням цін на найдешевше обладнання.

3 Очевидна зміна пріоритетів українських виробників в обслуговуванні клієнтів, що виявляється в переорієнтації з продажу обладнання на продаж системних рішень.

4 Збереження перешкод для імпортерів комп’ютерної техніки в наслідок ускладнених митних процедур, корупції, та недосконалості виконавчої влади.

Приблизно 20-25 відсотків комп’ютерного ринку належить таким торговим маркам, як IBM, HEWLETT PACKARD, DELL, COMPAQ. Ще тридцять відсотків контролюються п’ятьма-сімома українськими виробниками, такими, як Квазар-Мікро, ICS, та NOOS UKRAINE. Близько 40-50% проданих в Україна комп’ютерів є або імпортованими, або зібраними з комбінації українських та імпортованих комплектуючих.

В даний час на українському ринку оперує близько 700 компаній. З них тільки 66 займаються виробництвом або збиранням комп’ютерів. Решта 634 компаній фокусують свою увагу на дистрибуції, перепродажу, системній інтеграції, вдосконаленню комп’ютерів та продажу периферійного обладнання.

Зростаючий бізнес вимагає адекватних пакетів програмного забезпечення. Проте, слабкий захист авторських прав та інтелектуальної власності в Україні залишається суттєвим фактором розвитку галузі. За деякими оцінками, нелегальне програмне забезпечення сягає 10% в урядових установах, 10-30% у корпорацій та 50-100% в середньому та малому бізнесі.

Найбільші компанії – виробники комп’ютерної техніки в Україні : Квазар-Мікро, ICS, та NOOS UKRAINE