55. Машина логічного мислення Щукарьова.

У квітні 1914 року, під час лекції "Пізнання і мислення" в Московському політехнічному музеї, професор хімії Харківського технологічного інституту Олександр Миколайович Щукарьов продемонстрував публіці «Машину логічного мислення», здатну механічно здійснювати прості логічні висновки із заданих передумов. У ті часи вчені вважали, що техніка не може в принципі логічно мислити і відкриття Щукарьова викликало чимало суперечок.

Історія створення «Машини логічного мислення» Щукарьова почалася в 1911 році. Тоді відомий своїми відкриттями в області термохімії вчений Олександр Миколайович Щукарьов, який працював в той час у Вищому Катеринославському (зараз - Дніпропетровськ) гірничому училищі, був запрошений на роботу в Харківський технологічний інститут на кафедру загальної та неорганічної хімії.

На новому місці Щукарьов починає викладати на кафедрі загальної хімії, де він читає курс неорганічної хімії та «невеликий курсик фізичної хімії». Паралельно він продовжує займатися наукою, проводить дослідження.

Можливо, «Машина логічного мислення» Щукарьова ніколи б не побачила світ, якби не збіг обставин. Незадовго до переїзду Щукарьова в Харківському університеті викладав професор Павло Дмитрович Хрущов. Він, як і Щукарьов, захоплювався проблемою мислення та методологією науки. Ще на початку ХХ століття Хрущов на основі ідей англійського математика Вільяма Стенлі Джевонса побудував так зване «логічне піаніно». «Логічне піаніно» було винайдено Джевонсом в 1870 році як навчальний посібник для викладання курсу логіки.

І ось в Харкові Щукарьову потрапляє в руки посмертна спадщина Хрущова - те саме «логічне піаніно». Але на відміну від Джевонса і Хрущова, Щукарьов розглядає цей пристрій не тільки як навчальний посібник, але і як технічний засіб механізації формалізованих сторін мислення.

Вчений вносить в «логічне піаніно» Джевонса кілька змін, зокрема, додає світловий екран, який можна вважати попередником сучасних дисплеїв. Подальшим кроком вперед було приєднання до інструменту особливого світлового екрана, на який передається робота машини і на якому результати «мислення» з'являються не в умовно-буквеній формі, як на самій машині Джевонса, а у звичайній словесній формі.

Завдяки О.М. Щукарьову «Машина логічного мислення» набула нового життя, і вже в 1912 р. він продемонстрував її на засіданні спілки фізико-хімічних наук при Харківському університеті. Після цього Щукарьов показував свою машину не тільки в Харкові, але і в деяких інших містах півдня Російської імперії. А у квітні 1914 року Щукарьов представив свою вдосконалену «Машину логічного мислення» в Москві в Політехнічному музеї на лекції «Пізнання та мислення». Його машина виглядала як ящик заввишки 40 см, завдовжки - 25 см і шириною 25 см. У ящику було 16 штанг, що приводилися в рух натисканням кнопок, розташованих на панелі введення початкових даних (смислових посилок). Кнопки впливали на штанги, ті - на світлове табло, де висвічувався (словами) кінцевий результат (логічні висновки із заданих смислових посилок).