40. Харківський університет

Харківський національний університет - один з найстаріших університетів східної Європи, офіційно відкритий 29 січня 1805, проте статут підписаний імператором роком раніше. Найстаріший університет в тодішній Малоросії і другий в нинішніх кордонах України після польського Львівського. П'ятий університет Російської імперії після Віленського, Дерптського, Московського та Санкт-Петербурзького.

У радянський час і перші 8 років незалежності України носив повна назва Харківський державний університет ордена Трудового Червоного Прапора імені О. М. Горького (з моменту смерті Горького), з 1988 року орденів Жовтневої Революції і Дружби народів. З 1999 року називається Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

17 січня (29 січня н. Ст.) 1804 Олександром I було підписано указ про відкриття в Харкові Імператорського університету. Головна заслуга в підставі Харківського Університету належить В. Н. Каразіну. У ті часи Харків був досить незначним губернським містом, і лише виняткова енергія дозволила Каразіну реалізувати свою ідею. Він переконав місцевих жителів робити пожертвування, що і створило матеріальну базу Університету, якому були передані казенні будинки губернатора і віце-губернатора. У 1907 році в Харкові відкрито пам'ятник Каразіну, неодноразово змінював місце розташування; з 2004 року він перебуває перед будівлею університету.

Першим попечителем Харківського університету став поляк, граф Северин Потоцький. Він же повністю підібрав професорський склад для університету.На базі університету було створено перше в Харківській губернії періодичне видання - «Харьковский еженедельник» (1812).Структура університету включала в числі інших «відділення фізичних і математичних наук». У 1805 році в Університет надійшло всього 57 чоловік, а в 1835 - вже 263. Протягом перших ста років більшу частину випускників становили юристи та лікарі.У 1807 році був створений зоологічний кабінет, нині Музей природи університету. Першим хранителем кабінету був професор ботаніки Ф. А. Делавінь.

З 1816 року доглядачем кабінету був призначений студент В. М. Черняєв, згодом професор ботаніки. У 1826-1838 роках кабінетом завідував професор І. А. Криницький. Пізніше зоологічним кабінетом завідував професор фізіології І. О. Калениченко, професор ботаніки В. М. Черняєв, професор зоології А. В. Чернай та інші. [1]

У період 1920-1921 років університет називався Академія теоретичних знань, а в 1921 був реорганізований в Харківський інститут народної освіти (ХІНО), що існував до 1933 року.

Основним завданням ХІНО була підготовка вчителів для середньої школи. Ця задача не вимагала від викладачів глибокої підготовки та інтенсивної наукової роботи. Щоб уникнути наукової деградації викладачів вищої школи, на Україні формується мережа науково-дослідних кафедр, які виникли при вищих навчальних закладах, де вони могли отримати хоча б елементарну базу, але були відділені від навчального процесу і ставали самостійними установами. Таким чином, в Харкові восени 1921 року було засновано 38 науково-дослідних кафедр. У 1929 році на базі науково-дослідних математичних кафедр був заснований Український інститут математичних наук, який через деякий час отримав назву Українського науково-дослідного інституту математики і механіки, а з 1934 року до цієї назви були додані слова «при Харківському державному університеті».