17.Визнання та оцінка оз

Згідно з П(С)БО 7 основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Критерії визнання основних засобів аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіх активів, а саме:

Об’єкт основних засобів визнається активом, коли:

існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цього об’єкта, і його вартість може бути достовірно визначена.

Крім того, у визначенні основних засобів наведені такі критерії їх визнання, як:

матеріальність (мають матеріальну форму);

призначення (утримуються з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій);

термін корисного використання (більше року або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Додатковий критерій визнання – критерій вартості – використовується при виділенні тільки однієї групи основних засобів: малоцінних необоротних матеріальних активів, які обліковуються на рахунку 112. Відповідно до П(С)БО 7 підприємства можуть самостійно установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів. До основних засобів, які визнані малоцінними, підприємства можуть застосовувати спрощені методи нарахування амортизації.

Одиницею обліку основних засобів, відповідно до П(С)БО 7, є об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно об’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно або інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, що мають різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Об’єкти основних засобів, які не відповідають критеріям визнання активу, мають бути списаними з Балансу підприємства і відображатися у складі витрат періоду або за балансом.

18.Порядок та визначення пв об’єктів оз

Залежно від того, яким шляхом надходять основні засоби (далі — ОЗ) на підприємство, формується їх первісна вартість. Саме за первісною вартістю вони зараховуються на баланс підприємства.

П(С)БО 7 «Основні засоби» містить такі способи визначення первісної вартості залежно від способу надходження ОЗ:

1. Придбання ОЗ за плату — найпоширеніший спосіб надходження ОЗ на підприємство. За п. 8 П(С)БО 7 первісна вартість придбаних об’єктів ОЗ складається з таких витрат:

— сум, що виплачуються постачальникам;

— реєстраційних зборів, держмита та інших аналогічних платежів;

— сум ввізного мита;

— сум непрямих податків у зв’язку з придбанням (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

— витрат на страхування, ризиків доставки ОЗ;

— витрат на установку, монтаж, налагоджування;

— інших витрат, безпосередньо пов’язаних із доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні до використання.

Фінансові витрати, зокрема, відсотки за кредитом, не включаються до первісної вартості ОЗ, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень. Виняток — фінвитрати, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БУ 31 «Фінансові витрати».

2. Отримання ОЗ в обмін на подібний об’єкт — тоді первісна вартість дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта ОЗ. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю буде справедлива вартість переданого об’єкта із включенням різниці до витрат звітного періоду. Відповідно до п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими й незалежними сторонами.

3. Отримання ОЗ в обмін на неподібний об’єкт — первісна вартість дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта ОЗ, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана під час обміну.

4. Безоплатне отримання ОЗ — первісна вартість дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, наведених у п. 8 П(С)БО 7.

5. Внесення ОЗ до статутного капіталу — здійснюється за погодженою засновниками (учасниками) підприємства їх справедливою вартістю з урахуванням витрат, наведених у п. 8 П(С)БО 7.

6. Переведення ОЗ з оборотних активів, товарів, готової продукції —первісна вартість дорівнює собівартості таких активів.

Первісна вартість ОЗ збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта. Та зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта ОЗ.