5. Визначення та оцінка зменшення корисності Нематеріальних активів.

П(С)БО 7 "Основні засоби" та 8 "Нематеріальні активи" потребують проведення систематичної процедури оцінки зменшення корисності активів. У попередніх розділах навіть розглядалась кореспонденція рахунків, яку застосовують у разі виявлення факту зменшення корисності. Проте на питання, яким чином здійснити оцінку суми зменшення корисності активу, надає відповідь Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів". Стандарт визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів та її розкриття у фінансовій звітності підприємства незалежно від форми власності. При практичному застосуванні П(С)БО 28 терміни, що використовуються в бухгалтерському обліку, мають таке значення:

Вигоди від відновлення корисності - величина, на яку сума очікуваного відшкодування активу перевищує його балансову (залишкову) вартість.

Втрати від зменшення корисності - сума, на яку балансова (залишкова) вартість активу перевищує суму його очікуваного відшкодування.

Група активів, яка генерує грошові потоки, - мінімальна група активів, використання якої приводить до збільшення грошових коштів окремо від інших активів (групи активів).

Сума очікуваного відшкодування активу - найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації активу або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу.

Чиста вартість реалізації активу - справедлива вартість активу за вирахуванням очікуваних витратна його реалізацію.

ознаки е свідченням зменшення корисності активу?

На дату річного балансу підприємство має оцінювати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності активу. Про це можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:

- зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалось;

- застаріле або фізичне пошкодження активу;

- суттєві негативні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду або очікувані найближчим часом;

- збільшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і суттєво зменшити суму очікуваного відшкодування активу; - перевищення балансової вартості чистих активів підприємства над їх ринковою вартістю. Оцінка наявності ознак втрати корисності активів є першим кроком для подальшого аналізу. За наявності таких ознак необхідно зважити наслідки двох перспектив отримання економічної вигоди від контролю за активом:

- продаж активу;

- подальше використання активу.

Для прийняття певного рішення визначають чисту ціну реалізації та/або вартість подальшого використання за такими алгоритмами:

Якщо виявиться, що балансова вартість вища за суму очікуваного відшкодування, то це свідчить про втрати від зменшення корисності активу, тобто:

За наявності втрат від зменшення вартості активу на дату заключного балансу складається така кореспонденція рахунків: Дебет рахунка 97 "Інші витрати";

Кредит рахунка 13 "Знос (амортизація) необоротних активів".

Якщо актив було раніше переоцінено, втрати від зменшення його корисності слід спочатку списати за рахунок перевищення дооцінок над уцінками, яке відображене на субрахунку 423 "Дооцінка активів" за цим активом. Якщо після цього залишаються ще будь-які втрати від зменшення корисності, то їх відображають за дебетом рахунка 97 "Інші витрати".

Після визначення втрат від зменшення корисності активу, що амортизується, слід скорегувати нарахування амортизації, виходячи з нової балансової вартості активу і переглянутого (у разі зміни) терміну його корисного використання.