6. Підприємницька діяльність, як сучасна форма господарювання

Підприємницька діяльність - це діяльність, яка не заборонена чинним законодавством, ориєнтирована на отримання доходу і ведеться за рахунок коштів власника. Існують такі види підприємницької діяльності:

виробнича;

комерційна;

фінансова;

посередницька;

страхова.

Виробнича діяльність - це діяльність у сфері виробництва товарів та послуг; комерційна - у сфері реалізації товарів та послуг; фінансова - у банківській та кредитній сферах; посередницька - по наданню юридичних, економічних та інших видів послуг населенню та підприємствам, при купівлі-продажу товарів (послуг); страхова - по страхуванню життя людей, матеріальних цінностей, підприємницького ризику 

7.Франчиза, як особлива форма організації бізнесу.

Франчайзинг – це така форма організації бізнесу, за якої одне підприємство зобов’язується продавати продукт або послуги за наперед визначеними для нього законами й правилами ведення бізнесу іншим підприємством. При цьому франшизоодержувач отримує дозвіл використати ім’я компанії, її репутацію, продукт і послуги, маркетингові технології, експертизу за будь-якої підтримки головної організації, але здійснює самостійну підприємницьку діяльність і залишається незалежним учасником бізнесу.

Основою ведення франчайзингового бізнесу є франчайзинговий пакет, який повинен містити торговельну марку, під якою буде здійснюватись бізнес; ноу-хау, яке буде використовуватись для ведення бізнесу; підручник по керівництву бізнесом; послуги для франчайзі та прибуткові надходження франчайзера, які зазвичай включають в себе перший (паушальний) внесок, періодичні платежі (роялті) та маркетингові відрахування. Франчайзери намагаються залучити якнайбільшу кількість франчайзі, стараючись щоб його інвестиція в купівлю франшизи становила близько 10% всіх необхідних інвестицій в франчайзингову точку. Франчайзер отримує від франчайзі поточну франчайзингову оплату (роялті) за користування ним товарним знаком, ноу-хау а також підтримкою у вигляді поточних послуг згідно з франчайзинговим договором. Поточна франчайзингова оплата повинна бути такого розміру, щоб франчайзер міг надалі розвивати систему, конкурувати з іншими підприємствами постійно вдосконалюючись, і звісно бути для франчайзера джерелом особистих прибутків.

Однак, незважаючи на свою популярність франчайзинг має певні позитивні і негативні сторони для обох сторін. Перевагою для франчайзера є те, що продаж франшизи приносить додаткові прибутки, що дає змогу розширити чи реконструювати виробництво; надходження забезпечують зростання виробництва без зовнішніх позик. Негативом є втрата безпосереднього контролю над підрозділом; необхідність виконання певних зобов’язань перед франчайзі, а це передбачає витрати як грошові так і витрати часу. Щодо франчайзі, то позитивним є те, що франшиза дає змогу залучати менший початковий капітал; економія на створенні іміджу фірми, на дослідженнях і розробках, на підборі кадрів, плануванні ринку. Негативним є щомісячні відрахування франчайзеру та повна залежність від нього.