Тема 2. Суспільне виробництво. Фактори виробництва.

1. Суспільне виробництво і його структура.

2. Фактори виробництва.

3. Центральні проблеми економічної організації. Закон рідкісності.

4. Технологічний вибір у суспільстві. Зростаючі витрати.

+

1. Фактори виробництва

Економічні ресурси – це усі природні, людські і вироблені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг. Вони містять такі об’єкти: фабричні і сільськогосподарські будівлі та споруди, різне устаткування, інструменти, машини, що використовуються у виробництві промислових товарів і продуктів сільського господарства; засоби транспорту і зв’язку; незлічені види праці і, нарешті, землю та найрізноманітніші корисні копалини. Економісти розділяють ці ресурси на такі групи: 1) матеріальні ресурси – земля, або сировинні ресурси, і капітал; 2) людські ресурси – праця і підприємницький хист.

Економічні ресурси – земля, праця, капітал і підприємницький хист – називають ще факторами виробництва.

Земля – це всі блага природи, які застосовують у виробництві. Земля, як економічний ресурс, розглядається з трьох позицій: вона є безпосереднім фактором виробництва у сільському господарстві; джерелом всіх сировинних ресурсів; місцем розташування всіх об’єктів суспільного виробництва.

Капітал, або капітальні блага, як економічний ресурс охоплює усі виробничі знаряддя, тобто усі види інструментів, машини, устаткування, фабрично – заводські, складські і транспортні засоби і збутову мережу, які використовують у виробництві товарів і послуг та доставленні їх до кінцевого споживача. Процес виробництва і придбання капітальних благ називають інвестуванням. Економісти нерідко називають капітал фізичним, бо він існує у вигляді речей.

Капітал, як фактор виробництва поділяють на основний і обіговий. До основного капіталу належать будівлі, споруди, машини, які слугують людям упродовж багатьох років, до обігового – сировина, допоміжні матеріали, паливо тощо. Зростання частки основного капіталу є характерною ознакою індустріального розвитку країни.

Реальний, або фізичний, капітал – інструменти, машини та інше виробниче устаткування – це економічний ресурс; гроші, або фінансовий капітал, не є таким ресурсом. Гроші тільки представляють капітал і можуть за певних умов на нього перетворюватися ( коли на них купують засоби виробництва), тому їх не розглядають як економічний ресурс.

Праця – це сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовуються у виробництві товарів і послуг. Отже, усі роботи, що виконує лісоруб, машиніст, учитель, професійний футболіст, інженер – визначають загальним поняттям “праця”.

Поєднання і організацію трьох видів економічних ресурсів у процесі виробництва забезпечує підприємливість або підприємницький хист. Підприємець виконує такі чотири функції.

1. Він бере на себе ініціативу поєднання ресурсів землі, капіталу й праці в єдиний процес виробництва товарів і послуг.

2. Підприємець ухвалює рішення у процесі ведення бізнесу.

3. Підприємець – це новатор, який намагається запровадити на комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології або навіть нові форми організації бізнесу.

4. Підприємець – це людина, яка ризикує. У ринковій системі підприємцеві прибуток не гарантується. Результатом господарської діяльності підприємця можуть бути і збитки і, зрештою, банкрутство. Підприємець ризикує не лише своїм часом, працею і діловою репутацією, але і вкладеними засобами – власними та своїх компаньйонів або акціонерів.