
- •Передмова
- •Тема 1. Економічна теорія як наука
- •Виникнення та шляхи, напрямки розвитку економічної теорії.
- •Предмет теоретичної економіки.
- •3. Функції теоретичної економіки та її місце в системі економічних наук.
- •4. Методологія теоретичної економіки.
- •Економічні категорії, закони і принципи.
- •Тема 2. Суспільне виробництво. Фактори виробництва.
- •Фактори виробництва
- •Центральні проблеми економічної організації. Закон рідкісності.
- •Технологічний вибір у суспільстві. Зростаючі витрати
- •0 1 2 3 4 5 6 7 8 Вареники (млн. Порцій)
- •Тема 3. Поділ праці. Товарне виробництво. Гроші..
- •1. Поділ праці. Товарне виробництво.
- •2. Сутність, функції та види грошей.
- •Тема 4 .
- •Поняття економічної системи, її визначальні ознаки та види.
- •3. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
- •4. Перехідна економіка
- •Тема 5 Попит і пропозиція. Ціна ринкової рівноваги
- •1.Попит. Закон попиту. Фактори, шо впливають на зміну попиту.
- •2.Пропозиція. Закон пропозиції. Фактори, шо впливають на зміну пропозиції.
- •3.Еластичність попиту та пропозиції, її сутність та методи визначення.
- •4.Ціноутворення в ринковій економіці.
- •І пропозиції
- •Графік 11. Ринкова рівновага
- •Тема 6. Підприємництво в ринковій економіці.
- •3. Витрати виробництва
- •Тема 7. Визначення ціни і обсягу виробництва фірмою в різних моделях ринку.
- •Порівняння загального доходу та загальних витрат.
- •Порівняння граничного доходу та граничних витрат.
- •Тема 8 Виробництво і попит на виробничі ресурси
- •1.Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
- •I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
- •V. Підриємницький дохід і прибуток
- •Тема 9: Макроекономіка як наука. Національний продукт
- •9.1. Об’єкт і предмет макроекономіки.
- •9. 2.Структура та функції макроекономічної теорії.
- •9.3. Особливості методу макроекономічної теорії.
- •9.4227. Обсяг національного виробництва
- •9.5 Взаємозв'язок між основними макроекономічними показниками: нд, чнд, чвп, внд, чвнд..
- •9.6 Роль цін в обчислення макроекономічних показників.
- •Тема 10
- •1. Сукупний попит і його складові.
- •2. Сукупна пропозиція і її фактори.
- •Нецінові чинники сукупної пропозиції
- •3. Взаємодія сукупного попиту і сукупної пропозиції. Модель ad-as.
- •4. Економічне зростання.
- •Тема 11. Макроекономічна нестабільність та економічні функції держави.
- •Циклічні коливання та антициклічна політика.
- •Безробіття, його причини та види. Втрати від безробіття.
- •3. Інфляція, її види та наслідки.
- •Тема 12.
- •Фінансові ринки. Попит на гроші.
- •Банківська система. Центральний банк та його функції. Монетарна політика Центрального банку.
- •Фіскальна політика. Державний бюджет.
- •Тема 13.
- •1. Міжнародний поділ праці і світове господарство.
- •2. Міжнародна торгівля. Теорії міжнародної торгівлі.
- •2.1 Теорії міжнародної торгівлі.
- •3. Валютні курси, платіжний баланс і міжнародна система валютних курсів.
- •3.2. Міжнародні системи валютних курсів
- •4. Економіка митного захисту і вільної торгівлі. Міжнародні економічні угрупування і організації.
- •Тема 1. Вступ. Економічна теорія як наука.
- •Економічна теорія:
- •Економічні закони – це закони, які:
- •Тема. 2. Суспільне виробництво. Фактори виробництва.
- •Тема 3. Товарне виробництво. Гроші.
- •Тема 4. Форми організації суспільного виробництва і економічні системи сучасного світу.
- •Тема 5.Попит і пропозиція. Ціна ринкової рівноваги
- •6. Визначити, які твердження правильні, а які помилкові:
- •8. Які з наведених факторів спричиняють переміщення кривої попиту на товар а ліворуч:
- •9. Якщо попит нееластичний:
- •10 . Яке із наведених тверджень є правильним:
- •Тема. 6. Підприємництво в ринковій економіці.
- •Тема 7. Визначення ціни і обсягу виробництва фірмою в різних моделях ринку
- •Тема 8. Ринок виробничих ресурсів і розподіл доходів
- •Тема 9. Макроекономіка як наука. Національний продукт.
- •3. Щоб обчислити обсяг національного доходу економіки держави необхідно:
- •4. Щоб обчислити обсяг використовуваного національного доходу економіки держави необхідно:
- •5. Щоб обчислити обсяг ввп національної економіки розподільчим методом (за доходами) необхідно:
- •6. Щоб обчислити обсяг ввп національної економіки методом кінцевого використання необхідно:
- •7. Національний дохід держави - це:
- •8. Використовуваний національний дохід держави – це:
- •9. Дефлятор ввп дорівнює відношенню:
- •10.Трансфертні платежі містять такі статті:
- •Тема 10. Сукупний попит і сукупна пропозиція.
- •Тема 11. Макроекономічна нестабільність та економічні функції держави.
- •Тема 12. Монетарна та фіскальна політика держави.
- •Тема 13. Світова економіка.
- •Відповіді на тести
Тема 6. Підприємництво в ринковій економіці.
Підприємництво та його види. Основні форми підприємств.
Кошти підприємств, їх кругообіг та обіг. Основний та обіговий капітал.
Витрати виробництва і дохід підприємства.
1. Підприємництво та його види. Основні форми підприємств.
Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб’єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року №436 –ІУ та іншими законами.
Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково – дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);
підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
державне підприємство, що діє на основі державної власності;
підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).
Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.
Малими (незалежно від форми власності) визначаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні. Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції за рік перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні. Усі інші підприємства визначаються середніми.
Господарськими товариствами визначаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та /або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У статті 80 Господарського кодексу України визначаються такі види господарських товариств:
акціонерні товариства (відкриті або закриті), які мають статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несуть відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій;
товариства з обмеженою відповідальністю, що мають статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном; учасники товариства несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів;
товариства з додатковою відповідальністю, статутний фонд яких поділений на частки визначених установчими документами розмірів і які несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності, учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників;
повні товариства, всі учасники яких відповідно до укладеного договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном;
командитні товариства, в яких один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернене стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).
У статті 120 Господарського кодексу України визначаються такі організаційно – правові форми об’єднань підприємств:
асоціація – договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств – учасників асоціації;
корпорація – договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації;
консорціум – тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково – технічних, будівельних проектів тощо);
концерн - статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання , з централізацією функцій науково – технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.
Підприємство може бути учасником промислово – фінансової групи (ПФГ). ПФГ є об’єднанням, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції.
Суб’єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств) визнається холдинговою компанією. Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю – підпорядкування відповідно до вимог законодавства.
У світовій практиці розрізняють три основні організаційно – правові форми підприємницької діяльності.:
одноосібне володіння – це підприємство, власником якого є фізична особа або сім’я. Одноосібне володіння досить поширене в країнах з ринковою економікою. Так, у США близько 80% усіх підприємницьких одиниць є одноосібним володінням, їхня частка становить 10 – 14% фінансового обсягу всього американського бізнесу;
партнерство (товариство) передбачає об’єднання капіталів декількох осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності, спільного контролю результатів бізнесу, активної участі в його веденні;
корпорація (акціонерне товариство) є домінуючою формою підприємницької діяльності. Її власниками є акціонери, що несуть обмежену вілповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал корпорації. Одна частина прибутку розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга – нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування (повторні вкладення коштів, одержаних як дохід від інвестицій)об’єднання
-+