3.Еластичність попиту та пропозиції, її сутність та методи визначення.

Еластичність – це міра чутливості однієї змінної щодо іншої, виражена у відсотках.

Коефіцієнт еластичності є числовим показником процентних змін, що відбуваються в одній величині в разі зміни на один відсоток іншої. Він може змінюватися від нуля до безконечності.

Виділяють такі види еластичності:

• еластичність попиту за ціною;

• еластичність попиту за доходом;

• еластичність пропозиції за ціною;

• перехресну еластичність попиту за ціною;

• точкову еластичність попиту;

• дугову еластичність попиту.

Цінова еластичність попиту показує, на скільки відсотків змінюється величина попиту на певний товар із зміною його ціни на один відсоток. Вона характеризує замінність одного товару іншими у споживанні. Існують такі форми еластичності попиту за ціною:

1. Еластичний попит (E_d > 0) – це ситуація, коли величина попиту змінюється на більший відсоток, ніж ціна;

P A

Ціна

500 B

D

0 1 Кількість Q

Графік 5. Еластичний попит

2. Нееластичний попит (E_d < 0) означає, що процентна зміна величини попиту є меншою, ніж аналогічна зміна ціни;

P D

4 A

Ціна

3

2 B

1 D

0 5 10 15 20 Q

Кількість

Графік 6. Нееластичний попит

3. Одинична еластичність (E_d = 0) виникає тоді, коли величина попиту і ціна змінюються на однаковий відсоток.

P

1000 A

Ціна

B

500

D

0 1 2 3 Кількість Q

Графік 7. Попит з одиничною еластичністю

Екстремальні форми:

4. Абсолютна еластичність (E_d = ) існує тоді, коли щонайменші зміни ціни спричиняють невизначено великі зміни у величині попиту;

P

Ціна

D

Кількість Q

Графік 8. Апсолютно еластичний попит

5. Абсолютна нееластичність (E_d = 0) – це ситуація, коли величина попиту зовсім не реагує на будь-які зміни ціни.

P D

Ціна

Кількість Q

Графік 9. Абсолютно нееластичний попит.

Застереження: нахил кривої попиту не можна ототожнювати з її еластичністю Це справедливо лише для екстремальних випадків.

Числове значення коефіцієнта еластичності попиту за ціною можна визначити за формулою:

, тобто E_d = = , (1)

де Q_d – величина попиту;

P - ціна товару.

Коефіцієнт цінової еластичності попиту завжди має від’ємне значення, оскільки ціна та величина попиту перебувають в оберненій залежності. Для аналізу до уваги береться лише абсолютне значення показника.

Еластичність попиту за ціною залежить від таких чинників:

• Наявність товарів-субститутів. Загалом чим більше є замінників певного товару, тим більш еластичний попит на нього;

• Товари-комплементи: якщо якийсь товар є менш істотним комплементом важливого товару, попит на нього переважно нееластичний;

• Час. Загалом попит на товар більш еластичний у тривалішому періоді, оскільки лише з плином часу люди мають можливість знайти більше замінників. У короткому періоді попит дуже нееластичний;

• Значимість товару для споживача. Попит на товари щоденного вжитку, як правило, є нееластичним, на відміну від попиту на предмети розкоші;

• Економічна вага товару у бюджеті споживача. За інших рівних умов, чим чим більшу частку бюджету споживача становитиме ціна товару, тим вищою буде еластичність попиту на нього.

Еластичність опиту за доходом характеризує ступінь зміни величини попиту на товар у відповідь на зміни в розмірі доходів споживачів

Еластичність попиту за доходом можлива у таких формах:

1. Позитивна, при якій обсяг попиту збільшується із зростанням доходу. Коефіцієнт еластичності додатній. Ця форма стосується нормальних товарів, зокрема, предметів розкоші;

2. Негативна, при якій обсяг попиту скорочується із зростанням доходу. Вона відображає обернений зв’язок між доходом та обсягом покупок. Коефіцієнт еластичності при цьому від’ємний. Ця форма еластичності поширюється на товари нижчої споживчої цінності;

3. Нульова, коли обсяг попиту не реагує на зміни доходу. Вона властива товарам, споживання яких нечутливе до доходів. Це – товари першої необхідності.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом є відношенням відносної зміни обсягу попиту на благо до відносної зміни доходу споживачів і розраховується за формулою:

= , (2)

де І – доходи споживача.

Позитивне значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом характерне для нормальних товарів, негативне – для нижчих. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом використовується для обчислення споживчого кошика, визначення структури споживання людей з різним рівнем доходів, розрахунках ступеня зміни споживання того чи іншого блага при зміні рівня доходу та ін.

Концепцію еластичності попиту за ціною можна застосувати і до пропозиції. Еластичність пропозиції за ціною є показником реакції пропозиції на зміну ціни товару. Вона розраховується за формулою:

E_s= , (3)

де Q_s – обсяг пропозиції, Р – ціна.

Оскільки ціна та величина пропозиції перебувають у прямій залежності, коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною завжди додатній.

Розрізняють такі форми еластичності пропозиції:

1. Еластична пропозиція – величина пропозиції змінюється на більший процент, ніж ціна (Е_s > 1). Ця форма еластичності пропозиції характерна для тривалого періоду;

2. Нееластична пропозиція - величина пропозиції змінюється на менший процент, ніж ціна (Е_s < 1). Ця форма еластичності пропозиції характерна для нетривалого періоду;

3. Абсолютно еластична пропозиція існує тоді, коли величина пропозиції зазнає безконечно великих змін при незначній зміні ціни (E_s = ). Ця форма еластичності пропозиції властива тривалому періодові, а крива пропозиції строго горизонтальна;

4. Абсолютно нееластична пропозиція має місце тоді, коли величина пропозиції абсолютно не змінюється при зміні ціни (E_s = 0). Ця форма характерна для поточного періоду, а крива пропозиції строго вертикальна.

Еластичність пропозиції залежить від таких чинників:

• Часу, оскільки він дозволяє виробникам відреагувати на зміну ціни. При аналізі впливу часу на еластичність пропозиції розрізняють: а) поточний період, протягом якого виробники не встигають пристосуватися до зміни попиту та ціни; б) короткотерміновий період, за який виробники не можуть повністю пристосуватися до зміни рівня ціни – частина ресурсів залишається фіксованою; в) довготерміновий період, достатній для того, щоб вжити всіх доцільних заходів для пристосування до зміни ціни;

• Мобільності факторів виробництва;

• Специфіки виробничого процесу;

• Можливості тривалого зберігання товару та вартості зберігання;

• Ціни інших благ.

Відповіддю на питання про те, як впливає на споживання продуктів взаємозв’язаних з ними товарів є концепція перехресної еластичності попиту за ціною. Вона показує ступінь зміни величини попиту на товар Х при зміні ціни на товар У. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною є показником, який відображає відношення процентної зміни в обсязі блага Х до процентної зміни ціни блага У:

E_xy = (4)

Розрізняють три види перехресної еластичності попиту за ціною :

1. Позитивна. Якщо коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною є додатнім, то товари є взаємозамінними. Чим більше значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту, тим вища взаємозамінність двох товарів.

2. Негативна. Від’ємне значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту означає, що товари взаємодоповнюють один одного. Відповідно, чим більше значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту, тим вища взаємодоповнюваність товарів.

3. Нульова. Нульове або близьке до нього значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту свідчить про те, що два товари не пов’язані між собою і є незалежними.

Перехресна еластичність попиту за ціною застосовується для здійснення антимонопольної політики, використовується у плануванні.

Розглянуті вище види еластичності визначалися за величиною точкової еластичності, яка вимірюється у певній точці кривої. Однак іноді виникає потреба її визначення на певному відрізку. Тоді треба скористатися дуговою еластичністю, яка показує приблизний ступінь реакції попиту чи пропозиції на зміни ціни, доходу та інших чинників.

Дугова еластичність визначається як середня еластичність, або еластичність посередині хорди, що з’єднує дві точки. Насправді використовуються середні для дуги значення ціни і величини попиту чи пропозиції.

Коефіцієнт дугової еластичності обчислюється так:

Е_дуг = , (5)

де , - відповідно середні значення двох цін та двох обсягів.

Дугова еластичність використовується у випадках з відносно великими змінами цін, доходів та інших чинників.

Коефіцієнт дугової еластичності завджи перебуває у якомусь місці (не обов’язково посередині) між двома показниками точкової еластичності, розрахованими для нижчого та вищого рівня ціни.