3.4.2. Оцінка стійкості об'єкта (його елементів) до дії ударної хвилі

Оцінка стійкості об'єкта до дії ударної хвилі полягає, як відомо, у визначенні межі стійкості основних елементів інженерно-технічного комплексу підприємства і об'єкта загалом і порівнянні отриманого значення межі стійкості об'єкта ΔР_lim з очікуваним максимальним значенням надлишкового тиску в районі об'єкта (його елементів) – ΔР_max (кПа).

Завершальним етапом оцінки є висновки і пропозиції (заходи) щодо підвищення стійкості об'єкта до дії ударної хвилі.

Приклад

Оцінити стійкість складального цеху до дії ударної хвилі при максимально можливому значенні надлишкового тиску в районі цеху ΔР_max =46 кПа.

Характеристика цеху (основних елементів)

• будівля иеху: одноповерхова, цегляна безкаркасна, перекриття із залізобетонних елементів;

• технологічне обладнання: крани і кранове обладнання, верстати важкі;

• комунально-енергетичні мережі: трубопроводи на залізобетонних естакадах., кабельні наземні лінії електропостачання.

Порядок оцінки:

1. Виявляються і записуються в таблицю результатів оцінки стійкості основні елементи складального цеху.

2. За додатком 10 для кожного елементу цеху визначається надлишковий тиск, який викликає слабкі, середні, сильні і повні руйнування елементів. Ці дані відображаються в таблиці результатів оцінки умовними позначеннями.

3. Визначається межа стійкості до дії ударної хвилі кожного елемента цеху (за мінімальним значенням діапазону середніх руйнувань): будівля цеху - 20; крани і кранове обладнання - 30; верстати важкі - 40; трубопроводи на залізобетонних естакадах - 30; кабельні наземні лінії електропостачання - 30 кПа. Результати заносяться в таблицю результатів оцінки стійкості.

4. Визначається межа стійкості цеху загалом за мінімальним значенням межі стійкості окремих його елементів: ΔР_lim = 20 кПа.

5. Отримане значення межі стійкості ΔР_lim порівнюється з очікуваним максимальним значенням надлишкового тиску у районі складального цеху ΔР_max =46 кПа. Оцінюється ступінь і характер руйнувань елементів цеху при ΔР_max.

Висновки з оцінки стійкості:

1. Очікуваний максимальний надлишковий тиск в районі складального цеху ΔР_max =46 кПа

2. Межа стійкості цеху до дії повітряної ударної хвилі ΔР_lim = 20 кПа.

3. Оскільки ΔР_lim < ΔР_max (20<46 кПа). складальний цех є нестійким до дії ударної хвилі.

4. Найбільш вразливими елементами виявляються: будівля цеху, трубопроводи на залізобетонних естакадах.

5. При максимальному значенні надлишкового тиску ΔР_max = 46 кПа елементи складального цеху отримають: будівля цеху і трубопроводи на залізобетонних естакадах – сильні руйнування; крани і кранове обладнання, верстати, лінії електропостачання - середні руйнування.

6. Межею доцільного підвищення стійкості найбільш вразливих елементів цеху є надлишковий тиск ΔР=35-40 кПа.

7. Підвищення стійкості будівлі цеху досягається влаштуванням контрфорсів, підкосів, додаткових рамочних конструкцій, а стійкості трубопроводів - заглибленням в грунт. Об'єкти з вибухонебезпечними речовинами розміщуються на безпечній до дії вибуху відстані.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. 8.06.2000р.

2. Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» 18.01.2001 р.

3. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02. №956.

4. Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02. №956.

5. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК -2010.

6. Наказ МНС України N 98 від 23.02.2006 “Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів”.

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями''.

8. Наказ МНС України від 19.04.2003 р. № 119 "Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій".

9. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18.12.2000 №338 «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів».

10. Рекомендації щодо ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки. - К.: Основа, 2004.- 36 с.

11. Ризики небезпечних об’єктів та методика їх оцінки./ Павлюк Ю.Е., Сибірний А.В., Бабаджанова О.Ф./ Навч.посібник. -ЛДУ БЖД, 2007.- 62 с.

12. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения: Справ. изд.: В 2-х кн./А.Н. Баратов, А.Я. Корольченко, Г.Н. Кравчук и др.-М.: “Химия”, 1990. Кн. 1-496 с. Кн. 2 - 384 с.

13. НАОП 1.3.00-1.01-88. Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожеженебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв.

14. ГОСТ 12.1.004-91. Пожарная безопасность. Общие требования.

15. ГОСТ 12.1.044-89. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.

16. ГОСТ 12.1.007-76 Вредные вещества. Классификация и общие требования.

17. Збірник основних нормативних документів з питань роботи Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки. - Львів, 2006.- 719 с.