4. Форми об’єднання підприємств.

Організаційно-правові форми об'єднань підприємств:

Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

Корпорація - договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації

Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково- технічних, будівельних проектів тощо).

Концерн - статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники одного концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Холдинг - це суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства.

Кожна з наведених форм об'єднань має певні переваги і недоліки й може утворюватися або зникати залежно від конкретних умов внутрішнього та зовнішнього середовища

19. Нематеріальні активи підприємства, умови їх використання, оцінка та відтворення.

Нематеріальні активи - це грошовий вираз вартості нематеріальних ресурсів за винятком:

-грошових коштів

-їх еквівалентів

-дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошів .

Нематеріальні активи утримуються підприємством з метою використання протягом періоду понад один рік.

Нематеріальні активи можуть бути створені або придбані підприємством. В будь-якому випадку вони мають свою вартість. Специфіка нематеріальних активів обумовлює особливості їх оцінки та обліку.

Вартість нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок купівлі-продажу, підлягає переоцінці. Переоцінка здійснюється за тими ж принципами, що використовуються і для основних засобів.

Власні нематеріальні активи оцінюють найчастіше за собівартістю, а покупні - за їх справедливою (ринковою) вартістю.

Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття, продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

15. Нормування оборотних коштів.

Нормуванням оборотних коштів називається розрахунок економічно обгрунтованого мінімума фінансових ресурсів, необхідних підприємству для забезпечення його нормальної роботи. Основним методом нормування оборотних коштів є метод прямого розрахунку - розрахунку нормативів по кожному нормованому елементу.

10. Основні фонди підприємства: сутність, структура, оцінка.

Основні засоби підприємства - це засоби праці, які неодноразово беруть участь у виробничому процесі, не змінюючи при цьому своєї первинної форми, але поступово зношуючись. Основні засоби перебувають на балансі підприємства і в грошовому вираженні відносяться до категорії необоротні активи.

За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі. До виробничих основних засобів відносяться ті, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі, або обслуговують його.

До невиробничих основних засобів відносяться ті, що не беруть участі у виробничому процесі, але знаходяться на балансі промислового підприємства.

За ступенем участі в процесі виробництва основні засоби поділяються на активні й пасивні. Співвідношення між активною і пасивною частинами виробничих основних засобів визначає їх виробничу структуру.

Для потреб бухгалтерського обліку основні засоби підприємства за матеріальним складом поділяються на групи:

1.Земельні ділянки.2.Капітальні витрати на поліпшення земель.3.Будинки, споруди та передавальні пристрої.4.Машини та обладнання.

5.Транспортні засоби.6.Інструменти, прилади, інвентар, меблі.7.Робоча і продуктивна худоба.

8.Багаторічні насадження.9.Інші основні засоби.

За майновою належністю основні засоби поділяються на власні, які повністю належать підприємству та залучені, які можуть бути власністю інших підприємств і, наприклад, на умовах оренди використовуються на даному підприємстві.

Кожен об'єкт, який належить до основних засобів, має кілька вартісних оцінок, що зумовлене їх тривалим функціонуванням.

Оцінка основних засобів - це грошовий вираз їх вартості. Застосовуються такі види оцінки: первісна, справедлива, відновлена (переоцінена), залишкова, ліквідаційна.

Первісна вартість основних засобів - це їх вартість на момент введення в дію.

Справедлива вартість основних засобів - це їх ринкова вартість, яка визначається як сума грошей, за яку даний об'єкт основних засобів може бути придбаний або обміняний незалежною стороною.

Залишкова вартість з'являється під час експлуатації основних засобів і характеризує їх реально існуючу вартість, ще не перенесену на собівартість вироблюваної продукції:

Відновлена (переоцінена) вартість основних засобів - це вартість їх відтворення в умовах і цінах, що склалися на момент проведення переоцінки.

Ліквідаційна вартість (С_лік) - це сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією) основних засобів після закінчення строку експлуатації.