
- •1 Мета:
- •3 Теоретичні відомості:
- •4 Хід роботи:
- •5 Висновки:
- •Інструкція для виконання практичної роботи № 3
- •4 Хід роботи:
- •5 Висновки:
- •6 Контрольні питання:
- •Інструкція для виконання практичної роботи № 4
- •4 Хід роботи:
- •5 Висновки:
- •6 Контрольні питання:
- •Інструкція для виконання практичної роботи № 5
- •4 Хід роботи:
- •5 Висновки:
- •6 Контрольні питання:
- •Інструкція для виконання практичної роботи № 6
- •4 Хід роботи:
- •5 Висновки:
- •6 Контрольні питання:
- •Інструкція для виконання практичної роботи № 7
- •4 Хід роботи:
- •5 Висновки:
- •6 Контрольні питання:
- •Інструкція для виконання практичної роботи № 8
- •4 Хід роботи:
- •5 Висновки:
- •6 Контрольні питання:
5 Висновки:
6 Контрольні питання:
6.1Спирти можна перетворити на сполуки класів: ароматичні вуглеводні, ненасичені вуглеводні, вуглеводи, альдегіди ?
6.2 До сполук із подвійною хімічною функцією належать: амінокислоти, альдегіди, глюкоза, поліетилен ?
6.3 Які природні і синтетичні полімери вам відомі?
6.4 Як би ви запропонували добути оцтову кислоту, використовуючи етилен? Наведіть рівняння реакцій.
Література
1 Н.М.Буринська, Л.П. Величко Хімія 10 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ ПЕРУН , 2002.
2 В.П.Басов, В.М.Родіонов, О.Г.Юрченко Хімія. Навч. посіб. Для слухачів підготовчих відділень, факультетів довузівської підготовки, абітурієнтів та студентів вищих закладів освіти. Київ КАРАВЕЛА , 2003.
3 Потапов В.М., Татаринчик С.Н. Органическая химия, учебник для учащихся химических и химико-технологических специальностей техникумов. -Москва: «Химия», 1989.
Інструкція для виконання практичної роботи № 5
Тема: Гідроксильні сполуки , їх похідні.
1 Мета:
1.1Закріпити теоретичні знання про гідроксильні сполуки.
1.2 Навчитися використовувати теоретичні знання на практиці .
2 Матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення:
2.1 Інструкція для виконання практичної роботи № 5.
2.2 Роздатковий матеріал.
3 Теоретичні відомості:
Спирти — похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені гідроксильними групами (-OH). Гідроксильну групу зв'язану з sp3-гібридизованим атомом Карбону називають спиртовою. Органічні сполуки з двома гідроксильними групами називаються діолами, з трьома — триолами і т. д. В українській мові їх також називають багатоатомними спиртами.
Якщо до складу молекули спирту входить одна гідроксильна група, то такий спирт називають одноатомним, коли дві — двоатомним і т. д. Спирти, молекули яких містять дві і більше гідроксильних груп, називають багатоатомними. Якщо спирт походить від насиченого вуглеводню, то його називають насиченим, а коли від ненасиченого, то ненасиченим. В залежності від типу атома, до якого приєднана гідроксильна група спирти поділяють на первинні, вторинні та третинні.
Спирти, як і вуглеводні, утворюють гомологічні ряди. Кожний наступний член цього ряду відрізняється від попереднього на гомологічну різницю -CH2-. Назви спиртів походять від назв вуглеводневих радикалів, що входять до складу молекули спиртів. Міжнародні їх назви утворюються з назв відповідних вуглеводів з додаванням закінчення ол. Наприклад, CH3—OH — метиловий спирт, або метанол; C2H5—OH — етиловий спирт, або етанол і т. д. Загальна формула одноатомних насичених спиртів CnH2n+1OH або R—OH, де R — вуглеводневий радикал. Нижчі спирти (з малою кількістю атомів Карбону в молекулі) при звичайній температурі є леткими рідинами, а вищі, починаючи з C15H31—OH, — тверді речовини. Нижчі спирти з водою зміщуються у всіх співвідношеннях. З підвищенням молекулярної маси розчинність спиртів зменшується. Усі спирти легші від води. В міру збільшення молекулярної маси температура кипіння спиртів підвищується.
До природних спиртів належать такі вуглеводи, як глюкоза, фруктроза, сахароза.
Для спиртів характерна ізомерія вуглецевого скелета та ізомерія положення функціональної групи.