16.Класифікація документів.

Бухгалтерські документи класифікують:

1) за призначенням;

2) за порядком складання;

3) за способом відображення операцій.

За призначенням бухгалтерські документи поділяють на:

— розпорядницькі — містять розпорядження про виконання будь-якої господарської операції, їхнє призначення — передання указів керівництва безпосередньо виконавцям. Такими документами є: накази, розпорядження, записки про прийом або звільнення, про відпустку та ін;

— виправдні — документи, які оформляють до вже здійснених операцій, їх складають у момент здійснення операції й вони є першим етапом їх обліку. До них відносяться акти приймання, квитанції, відомості;

— документи бухгалтерського оформлення — документи, які розроблюються бухгалтерією для облікових записів, їх спрощення та скорочення: розподільчі та групувальні відомості, розрахунки, бухгалтерські довідки;

— комбіновані — документи, які поєднують накази кількох видів документів (розпорядницьких, виправдних і документів бухгалтерського оформлення). Наприклад, авансовий звіт, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер.

За порядком складання бухгалтерські документи поділяють на:

— первинні;

— зведені.

Первинні документи — документи, в яких фіксують факт здійснення господарських операцій, вони е підставою для відображення цих операцій у бухгалтерському обліку. Ці документи мають бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо — одразу після її завершення. До них належать: накладні, квитанції та ін.

Зведені документи — документи, складені на підставі первинних документів з метою контролю та впорядкування обробки даних.

У них відображають операції, що оформлені відповідними первинними документами. До цих документів відносять: відомості витрат на утримання та експлуатацію обладнання, авансовий звіт та ін.

Первинні та зведені облікові документи складають на паперових або машинних носіях і вони мають містити такі реквізити:

— назву документа;

— дату й місце його складення;

— найменування підприємства, від Імені якого складено документ;

— зміст і обсяг господарської операції, одиницю вимірювання;

— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За способом відображення операцій документи поділяють на:

— разові;

— накопичувальні.

Разові документи відображають одну чи декілька господарських операцій. Ці документи після їх складання одразу передають у бухгалтерію, вони можуть використовуватися для бухгалтерських записів. Такими документами є платіжні доручення, касові ордери та ін.

Накопичувальні документи використовують для оформлення однорідних операцій, що здійснюються на підприємстві у різний час. Мета їх складання — зменшення виписування документів до операцій, що здійснюються на підприємстві багатократно протягом короткого періоду часу. До таких документів відносять табель обліку робочого часу, добовий забірний.