12.Порядок відображення господарських операцій на рахунках та визначення оборотів і сальдо.

13.Подвійний запис господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, його суть, обґрунтування та контрольне значення.

У результаті здійснення господарської операції відбувається рух і зміна об'єктів бухгалтерського обліку. Кожну таку операцію відображають на двох статтях балансу, при цьому ці статті змінюються на одну й ту саму величину. Для контролю та обліку таких змін використовують метод подвійного запису.

Метод подвійного запису — метод, згідно з яким кожну господарську операцію в одній І тій самій сумі записують на двох рахунках:

на одному рахунку — на дебеті, на другому — на кредиті.

Короткий запис, що показує, як і на яких рахунках відображається операція, є рахунковою формулою, або проводкою. Взаємозв'язок між рахунками, що виникає у результаті відображення на них господарських операцій способом подвійного запису, називають кореспонденцією рахунків, а самі рахунки, вказані в бухгалтерській проводці, — кореспондуючими.

Розрізняють прості та складні бухгалтерські проводки.

У простій бухгалтерській проводці дебет одного рахунка кореспондує з кредитом також одного рахунка.

У складній бухгалтерській проводці суму операції записують на дебеті одного рахунка і на кредиті двох чи більше рахунків (або навпаки — на кредиті одного рахунка і на дебеті двох чи більше рахунків).

14.Синтетичний та аналітичний облік на рахунках.

Для одержання різних за ступенем деталізації даних на підприємствах і в організаціях ведуть два види рахунків — синтетичні та аналітичні.

Синтетичні рахунки — рахунки, за допомогою яких узагальнено відображають стан і рух економічно однорідних видів господарських засобів за їхнім складом І розміщенням, а також за джерелами їхнього формування та цільовим призначенням у грошовому вираженні.

Облік, що ведеться на цих рахунках, є синтетичним обліком.

Аналітичні рахунки — рахунки, за допомогою яких дають деталізовану характеристику даних синтетичних рахунків.

Ці рахунки містять не лише грошові, а й натуральні показники. Облік, побудований на аналітичних рахунках, е аналітичним обліком.

Синтетичний і аналітичний облік взаємопов'язані. Аналітичні рахунки — частина синтетичного обліку і мають ту саму структуру, що й синтетичні, тобто якщо синтетичний рахунок є активним, то активним є й відповідний аналітичний рахунок, і навпаки. З огляду на це записи господарських операцій на аналітичних рахунках роблять у тій самій частині, що й на синтетичному рахунку.

Бухгалтерські записи на синтетичних і аналітичних рахунках роблять на підставі даних одних і тих самих первинних документів, тому звірка синтетичного й аналітичного обліків завжди дає рівні суми.

Аналітичні рахунки відкривають, як правило, для відображення руху товарно-матеріальних цінностей і розрахункових взаємовідносин.

15.Документація як складова частина методу бухгалтерського обліку.

Документація — спосіб первинного спостереження за господарськими операціями та обґрунтування бухгалтерських записів.

До обліку приймають лише правильно оформлені документи, складені згідно з вимогами Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16. 07. 1999 р. № 996—XIV. Форми первинних документів затверджують Міністерство фінансів України і Міністерство статистики України.

Показники, що характеризують господарські операції, фіксуються в документі й надають йому юридичної сили, мають назву “реквізити” .

Обов'язковими реквізитами документів є найменування документа (рахунок, накладна, касовий ордер); дата його складення (місяць зазначають буквами); опис змісту господарської операції (в натуральному та вартісному вираженні), підписи осіб, відповідальних за здійснення операцій і правильність оформлення документів.

У бухгалтерії первинні документи підлягають перевірці з формальної (використання бланка відповідної форми, заповнення всіх реквізитів) та арифметичної (рахункової) точки зору і за фактом проведення (законність і доцільність здійснення операцій).

Допущені в первинних документах помилки (за винятком касових і банківських) виправляють коректурним способом: неправильний текст або цифру закреслюють так, щоб можна було прочитати закреслене; зверху надписують правильно текст або цифру, застерігаючи написом < Виправлено» із зазначенням дати та підписами осіб, що підписували документ раніше.