55. Облік нерозподіленого прибутку/непокритих збитків.

Фінансові результати від всіх видів діяльності списуються на активно-пасивний р-к 44, якій ведеться по субрахункам 441, 442, 443. отриманий під-в прибуток (441) враховується зростаючим ітогом з початку року і до кінця року показується нерозподіленим. Використання отриманого прибутку протягом року на Дт 443 Кт 40, 43 (на суму прибутку використаного на підвищення статутного або резервного капіталу); 67 (на суму нарахованих за рахунок прибутку дивідендів власникам акцій). Субрах-к 443 виконує роль регулюючого контрпасивного рах-ку по відношенню до субрах. 441. Він дозволяє визначити ,яку суму прибутку отримано, яка сума прибутку використана , а яка не викор-на і знах-ся в господ-му обороті підпр-ва. В кінці року сума використаного прибутку списують в зменшення нерозподіленого прибутку записом Дт 441 Кт 443. Збитки під-ва на Дт 442 за рішенням власника списується по Кт 442 і Дт 441 (на суму збитку списаного за рахунок нерозподіленого прибутку); 43 (на суму збитку списаного за рахунок резервного капіталу.

56. Визнання, оцінка та класифікація зобов’язань

Зобов'язання - це борги (заборгованість) підприємства, що виникли внаслідок здійснення господарських операцій по отриманню товарів, послуг, кредитів з відстроченням платежів. В результаті виникли обов'язки підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг у майбутньому іншому підприємству, які виникли в результаті минулих операцій чи подій. Іноді їх також називають власними фінансовими обов'язками. Основними документами, що передбачають права, обов'язки сторін і являються підставами для виникнення зобов'язань є договори, угоди, контракти. Як правило, підприємства мають кілька видів зобов'язань і значну кількість кредиторів.

Для бухгалтерського обліку зобов'язання поділяють на:

- довгострокові зобов'язання;

- поточні зобов'язання;

- забезпечення;

- непередбачені зобов'язання;

- доходи майбутніх періодів.

Зобов'язання - важливий елемент балансу. Статті зобов'язань у балансі являються джерелом облікової інформації і відіграють суттєву роль при визначенні та оцінці фінансового стану підприємства, рівня його платоспроможності, загальної та абсолютної ліквідності. Визнання, оцінка, класифікація та облік довгострокових та поточних зобов'язань регламентуються п.п.7-12, забезпечень - п.п.13-18 П(С)БО 11 і досить поширено коментуються в вітчизняних професійних виданнях59. Для обліку довгострокових зобов'язань в загальному Плані рахунків передбачені рахунки класу 5 "Довгострокові зобов'язання", поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів - рахунки класу 6 "Поточні зобов'язання", забезпечень - рахунки класу 4, зокрема 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". Зупинимося на розгляді характерних для підприємств водо-, теплопостачання та водовідведення господарських операцій з обліку окремих видів зобов'язань, при відображенні яких на практиці допускаються помилки

57.Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт тощо).

Підрядники – це спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Розрахунки з постачальниками і підрядниками за виконані роботи та надані послуги проводяться на підставі документів постачальників:

· накладних;

· рахунків-фактур;

· актів прийнятих робіт, послуг;

· товарно-транспортних накладних тощо.

У бюджетних установах розрахунки з постачальниками, підрядниками і замовниками за виконані роботи та надані послуги з капітального будівництва, надання послуг у наукових бюджетних установах, виробничих майстернях і підсобних господарствах обліковуються на рахунку 63 “Розрахунки за виконані роботи”.

Синтетичний облік ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", пасивному. За кредитом відображають збільшення заборгованості перед постачальниками, за дебетом — її погашення.

У разі попередньої оплати дебетується субрахунок 371 "Розрахунки за виданими авансами", активний. Така методологія обліку дає змогу уникнути виникнення дебетового сальдо на рахунку 63. Розрахунки з вітчизняними постачальниками відображуються на субрахунку 631.