50.Облік формування статутного капіталу при створенні підприємства. Умови змін статутного капіталу та порядок їх відображення в обліку. Аналітичний облік статутного капіталу.

Статутний капітал – це сума грошових, що їх власник надає в повне господарське відання (володіння, користування, розпорядження) підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна. Статутний капітал підприємства (господарського товариства) створюється за рахунок вкладів (внесків) засновника або учасників та засновників. В державних під-ствах статутний капітал формується за рахунок виділеної державою частки майна (необоротних і оборотних активів) для виконання статутних завдань і в подальшому збільшується за рахунок власного прибутку. Величина статутного капіталу таких під-ств підлягає реєстрації і не може бути змінена інакше як за рішенням власників. В БО на суму вкладень засновників в статутний капітал під-ства робиться запис по Кт 40 в кореспонденції з Дт: 31 (на суму внесених грошових коштів в національній і іноземній валюті), 15 (на величену внесених основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів в оцінці, яка узгоджена сторонами), 20, 28 та інші (на суму внесених оборотних матеріальних активів). Після надходження останнього вкладення і досягненням статутного капіталу розміру, зареєстрованого уставом, записи на рахунку 40 можуть бути зроблені тільки за рішенням під-ства про підвищення (або зменшення) статутного капіталу.

Згідно з чинним законодавством підприємство (колективне, акціонерне товариство тощо) може змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу дозволене лише після повної сплати всіх раніше випущених акцій, встановлених внесків. Основні шляхи збільшення статутного капіталу можуть бути такі: •додаткові вкладення засновників; випуск та реалізація у встановленому чинним законодавством порядку нових акцій; •обмін облігацій на акції підприємства (товариства); •збільшення номінальної вартості випущених акцій. Водночас розмір статутного капіталу може бути також і зменшеним. Основні шляхи зменшення статутного капіталу можуть бути такі: •вилучення власного капіталу; •зменшення номінальної вартості акцій; •анулювання акцій, що викуплені товариством в акціонерів. Рішення про зміну розміру статутного капіталу набуває чинності лише з моменту внесення цих змін до державного реєстру. Після надходження останнього вкладення і досягненням статутного капіталу розміру, зареєстрованого уставом, записи на рахунку 40 можуть бути зроблені тільки за рішенням під-ства про підвищення (або зменшення) статутного капіталу як наслідок зменшення долі прибутку кожного із засновників. Збільшення статутного капіталу дозволено лише після повної сплати всіх раніше випущених акцій, встановлених внесків. Статутний капітал може бути збільшений або за рахунок додаткових вкладень засновників або відрахувань в нього частини прибутку; зменшення – при виході із під-ства одного аюо декількох учасників, а також при списанні за рішенням правління понесених збитків, які учасники не зможуть покрити майбутнім прибутком. Зміни статутного капіталу під-ства в зв’язку з придбанням основних засобів і нематеріальних активів, їх списання і нарахування зносу на рахунку 40 не відображається. При додатковому випуску записи в БО здійснюються такі як і при первинній емісії. При збільшені номінальної вартості акцій роблять запис Дт 30,31, 443 – Кт 40, при зменшені номінальної вартості акцій роблять запис Дт 40 – Кт 67.

51. Облік неоплаченого капіталу(НК). НК – сума зобов’язань засновників за внесками до стат. капіталу. У момент реєстрації стат. кап-лу зареєстрована сума відображ-ся записом: Дт46, Кт 40. Усі наступні внески засновників до стат.кап-лу відображ-ся записом: Кт 46, Дт різних рах-в, в залежності від форми та змісту внесків ( чи викупу акцій – в акц. тов-вах).Сальдо рахунку 40 повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зареєстрований в статутному документі акціонерного товариства, і повинно дорівнювати номінальній вартості випущених акцій. Після реєстрації акціонерного товариства на суму виконаної підписки на акції за їх номінальною вартістю в БО роблять запис: Дт 46, Кт 40. Якщо фактична ціна реалізації акцій перевищує їх номінальну вартість, то сума різниць зараховується в емісійний дохід записом Дт 46 кт 42, субрахунок 421. Фактично отримані вкладення від акціонерів в оплату акцій відображаються записом: Дт 31 (на суму внесених грошових коштів) Дт 15 (на суму внесених основних коштів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів в оцінці, яка узгоджується сторонами) Дт 14 (на суму внесених цінних паперів інших під-в) Кт 46.

52. Облік вилученого капіталу. Вартість власних акцій, які викуплені у акціонерів в БО відображаються записом Дт 45, суб-к 451, Кт 30 (або 31). При перепродажу або розповсюдженні серед своїх робітників викуплених акцій роблять запис Дт 30 (31), Кт 45 суб-к 451 (на номінальну вартість акцій) Кт 42, суб-к 421 (на суму, яка перевищує номінальну вартість акцій). Якщо викуплені акції були перепродані за ціною, нижче номін., то різниця спис-ся за рах-к емісійного доходу. Якщо вилучені акції анулюються, то роблать запис: Дт40 ( на номін. варт. цих акцій), Дт 421 (на суму, що перевищує номін. варт.). Кт 45 ( на факт. суму викуплених акцій). За відсутності емісійного доходу сума, яка перевищ. номін. варт. , спис-ся за рах-к інших доходів дія-сті.

53. Облік додаткового капіталу(ДК). ДК може бути вкладений. Це сума емісійного доходу, на яку вартість проданих випущених акцій перевищує їх номін. вартість. ДК може бути і невкладений. Це сума вартості дооцінки необор. активів або вартість активів, безкоштовно отриманих підпр-вом від інших фіз. або юр. осіб, та різні види додатк. кап-лу. Якщо фактична ціна реалізації акцій перевищує їх номінальну вартість, то сума різниць зараховується в емісійний дохід записом Дт 46 кт 42, субрахунок 421. В звіті про результати випуску цінних паперів емітент робить розподіл отриманих від продажу акцій коштів: на статутний капітал – у сумі номінальної вартості реалізованих акцій (Кт 40) і додаткові власні кошти – у сумі, яка перевищує фактичну ціну продажі акцій над їх номінальною вартістю (Кт 42, суб-к 421).

54. Облік резервного капіталу (РК). РКформ-ся з метою усунення можливих в майбут. тимчасових фін. труднощів і забез-ня нормальної роботи під-ва. Величина РК визнач-ся статутним документом як максим. % від розміру статут. капіталу. В акц. тов-вах повинен становити не менш ніж 25% величини статутного капіталу. Він формується за рахунок щорічних відрахувань від прибутку %, який передбачений статутним документом. (в АТ 5 % від чистого прибутку). Відрахування від прибутку в РК в БО відображ-ся записом: Дт р-в 44, субрах-ку 443, Кт 43. кошти РК використ-ся на додаткові затрати на вироб. і соц. розвиток, на поповнення оборотних коштів підпр-ва, покриття збитків, на виплату гарантованих дивідендів по привілейованим акціям (у випадку недостатнього прибутку) і інше. Використання коштів РК в БО відображається записом по Дт 43, Кт р-в: 40 (на суму направлену на збільшення статутного капіталу); 67 (на суму нарахованих дивідендів по привілейованим акціям при недостатньому прибутку; 44 (442) – на суму списаних непокритих збитків.