Тема 2. Державне регулювання фінансового ринку

2.1. Методичні поради до вивчення теми

Сучасний фінансовий ринок як соціально-економічна реальність нинішньої глобальної фінансової кризи являє собою досить складну у функціональному та інституціональному аспектах систему, осмислення та розуміння якої можливе лише в результаті багаторівневого підходу методами економічного пізнання. Цей базовий сегмент (підсистема) в структурі цілісної ринкової системи господарювання має дієві ринкові механізми саморозвитку і саморегулювання, а з іншого боку – є об’єктом досить активного державного втручання. Це обумовлено тим, що в режимі свого нормального функціонування фінансовий ринок позитивно впливає на економіку будь-якої країни, а в періоди відхилень від такого режиму має місце його негативний вплив не тільки на економічні, а й на суспільні процеси. При такій ситуації державне регулювання фінансового ринку стає об’єктивною необхідністю.

Державне регулювання фінансового ринку в Україні здійснюється відповідно до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 року.

Метою державного регулювання фінансового ринку в Україні є:

• проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;

• захист інтересів споживачів фінансових послуг;

• створення сприятливих умов для розвитку та функціонування фінансового ринку;

• створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками фінансового ринку з урахуванням інтересів суспільства;

• забезпечення рівних можливостей для доступу до фінансового ринку та захисту прав їх учасників;

• додержання учасниками фінансового ринку вимог законодавства;

• запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на фінансовому ринку;

• контроль за прозорістю та відкритістю фінансового ринку ;

• сприяння інтеграції в європейський та світовий фінансовий ринок.

Функціональна структура державного управління економічними процесами на фінансових ринках представлена на рис.2.1.

Державне регулювання фінансового ринку здійснюється:

• щодо валютного та грошового ринків - Національним банком України;

• щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

• щодо інших ринків фінансових послуг - Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

З метою державного регулювання грошового обігу та кредиту Національний банк виконує такі основні функції:

• визначає та проводить грошово-кредитну політику;

• видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб;

• монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

• в

  Правове і нормативне забезпечення фінансового ринку

  становлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

• організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

• визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

• визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій;

• здійснює банківське регулювання та нагляд;

• представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

• здійснює валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами;