1.2. План практичного заняття №1

1. Предмет дисципліни „Фінансовий ринок”.

2. Сутність і функції фінансового ринку.

3. Суб’єкти фінансового ринку.

4. Рух фінансових потоків в економіці.

1.3. План практичного заняття №2

1. Склад та структура фінансового ринку в Україні.

2. Структура зарубіжних фінансових ринків

3. Моделі та інструментарії фінансового ринку.

1.4.Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. Що таке фінансовий ринок?

2. Яка основна мета функціонування фінансового ринку?

3. У чому полягають головні відмінності між емітентами, інвесторами та фінансовими посередниками?

4. Дайте характеристику об’єктів фінансового ринку.

5. Чи існує зв’язок між заощадженнями та інвестиціями?

6. У чому полягає сутність поняття “прозорості ” фінансового ринку?

7. За якою ознакою фінансовий ринок поділяють на грошовий ринок та ринок капіталів?

8. Чим відрізняються фінансові активи, що перебувають в обігу на національному та міжнародному ринках?

9. Хто виступає організатором торгівлі на фінансовому ринку?

10. У чому полягають особливості організаційної структури фінансового ринку України?

1.5.Тематика індивідуальних завдань (рефератів) за темою

1. Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового ринку України.

2. Сутність фінансового ринку та його роль у перерозподілі капіталу.

3. Міжнародні взаємозв’язки та функціонування фінансових ринків.

4. Характеристика об’єктів фінансового ринку.

5. Особливості організаційної структури фінансових ринків зарубіжних країн.

6. Особливості функціонування інфраструктури фінансового ринку України.

Термінологічний словник за темою

Кредитний ринок – це специфічні сфера економічних відносин, де об’єктом операцій виступає наданий на певних умовах у позику капітал.

Валютний ринок – це механізм, за допомогою якого встановлюються правові й економічні взаємовідносини між продавцями і покупцями валют.

Грошовий ринок – частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави, приватних осіб.

Ринок цінних паперів - це сфера економічних відносин, які виникають і існують щодо цінних паперів, включаючи державне та інституційно-правове їх регулювання.

Ринкова інфраструктура представляє собою сукупність установ, організацій та інших суб'єктів сфери обігу, що забезпечують необхідні умови функціонування ринкової економіки у певній країні чи регіоні.

Міжнародний фінансовий ринок – це ринок на якому процеси купівлі-продажу товарів фінансового ринку регламентуються законами і нормативними актами з міжнародної торгівлі.

Позичальники – фізичні чи юридичні особи, які залучають грошові кошти кредиторів для розвитку своєї діяльності.

Інвестори – громадяни і юридичні особи України чи іноземних держав, фірми, держави, які приймають рішення про вкладання особистих, позичених або залучених коштів у об’єкти інвестування.

Учасники фінансового ринку – юридичні і фізичні особи, що здійснюють професійну та допоміжну діяльність на фінансовому ринку.

Фінансові інститути – посередники, які забезпечують взаємодію інвестора і позичальника. До них відносять: банківські установи (емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні) та спеціалізовані небанківські установи (страхові й інвестиційні компанії, фінансові, пенсійні фонди, ощадні установи).

Фінансовий інструмент - цінний папір або оформлений відповідно до вимог законодавства документ, який підтверджує право власності на цінні папери, валютні цінності, придбання (поставку) в певний строк цінних паперів або валютних цінностей та інші види фінансових активів, вільний обіг яких не заборонений чи не обмежений законодавством.

Література: 1, 20, 22, 26, 27, 34, 38, 39, 42, 43, 48, 50.