Модуль іі. Структура фінансового ринку

Тема 5. Ринок цінних паперів

5.1. Методичні поради до вивчення теми

Невід’ємною складовою фінансової системи країн з ринковою економікою, необхідною для трансформації сукупних збережень у інвестиції, є ринок цінних паперів, і Україна – не виключення.

Ринок цінних паперів – це багатофункціональна система, що сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню добробуту громадян за рахунок володіння і вільного розпорядження цінними паперами, підготовленості населення до ринкових відносин. Отже, ринок цінних паперів виступає специфічним середовищем і тому рівень розвитку та ступінь його досконалості значно впливає на ефективність фінансової системи.

За результатами аналізу фахівців в останні роки фондовий ринок України розвивається високими темпами. Це явище яскраво характеризує той факт, що, за даними ДКЦПФР, обсяги торгів на ринку цінних паперів України починаючи з 2004 року перевищували обсяги реалізації промислової продукції та продукції сільського господарства. (рис. 5.1)

Нині вітчизняний фондовий ринок України розвивається в трьох основних напрямах:

• відбувається подальша автоматизація фондових операцій - окремі комп'ютерні системи поєднуються у всесвітню мережу електронної комунікації;

• триває робота над створенням нових видів і модифікацій цінних паперів (насамперед, безпаперових), у тому числі гібридних і паперів другого та наступного порядків;

• збільшується інтернаціоналізація фондової діяльності, відповідно до загального процесу економічної інтеграції країн.

Рис. 5.1. Обсяги торгів на ринку цінних паперів, реалізації промислової продукції та продукції сільського господарства, млрд.грн.

Подібно фінансовому ринку фондовий ринок можна класифікувати за рядом ознак (рис. 5.2.)

Завданнями розвитку вторинного ринку цінних паперів є: підвищення фінансової активності суб’єктів господарювання та фізичних осіб; розвиток нових форм фінансової практики; розвиток інфраструктури ринку.

Функції ринку цінних паперів варто поділити на загальноринкові і специфічні. До загальноринкових відносяться: одержання прибутку, а також визначення ефективних умов вкладання інвестицій; інформування учасників про об’єкти торгівлі й участь у ній; установлення цін, а саме, формування котирувань на цінні папери; розв’язання суперечок між учасниками, установлення пріоритетів і органів контролю, тобто контрольна функція.

До специфічних функцій, у свою чергу, відносяться: перерозподільна (коштів між галузями і сферами економічної діяльності); переведення заощаджень у виробничу сферу; фінансування дефіциту державного бюджету на неінфляційній основі, через розміщення державних цінних паперів.

• ринок державних цінних паперів

• ринок корпоративних цінних паперів

• ринок акцій

• ринок боргових цінних паперів

• ринок похідних цінних паперів

• первинний ринок

• вторинний ринок

• біржовий ринок

• позабіржовий ринок

• регіональний

• національний

• міжнародний

Рис.5.2. Класифікація ринку цінних паперів

Інфраструктуру фондового ринку України (станом на 01.01.2009 р.) утворюють: 10 фондових бірж; 1 торговельно-інформаційна система; 3 депозитарії; 379 реєстраторів; 256 зберігачів; 805 торговців цінними паперами; 11 саморегулівних організацій; 326 компанії з управління активами; 334 пайових та корпоративних інвестиційних фонди.

Фондова біржа є одним із ключових елементів фондового ринку, що практично в цілому втілює в собі всі основні функції фондового ринку, центральною з яких є формування ціни на вільний капітал. Сутність її діяльності полягає у створенні організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі.

Сьогодні фондові біржі в більшості країн світу зберігають свої позиції як найважливішого і специфічного інституту ринку, більш консервативного порівняно з позабіржовими торгово-інформаційними системами (ТІС), організатора торгівлі цінними паперами. Консерватизм фондової біржі полягає в тому, що, відповідно до світової практики, узагальненої в роботах багатьох вітчизняних і закордонних вчених і фахівців, «класична фондова біржа – це кращий ринок, що створюється для кращих цінних паперів, кращими (найбільшими, що користуються довірою і фінансово стійкими) посередниками», що забезпечується більш жорсткими, порівняно з ТІС, процедурами відбору цінних паперів емітентів і операторів ринку у якості членів біржі, відповідно, і поставленими до них вимогами.

Торговельно-інформаційною системою (ТІС) визначається юридична особа, яка здійснює діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку та володіє або управляє електронною торговельно-інформаційною мережею (ЕТІМ) або іншою системою засобів, що надає можливість обміну пропозиціями купівлі та продажу цінних паперів і дає змогу торговцям цінними паперами в різних місцях укладати угоди без будь-яких затримань у часі.

Функціонування сучасного фондового ринку неможливе без системоутворювального комплексу взаємопов'язаних інститутів інфраструктури ринків капіталу, яким виступає депозитарна система.

Відповідно до Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” вітчизняна депозитарна система має дворівневу структуру.

Нижній рівень складають зберігачі, що ведуть рахунки у цінних паперах власників цінних паперів, та реєстратори, які відповідно до договорів з емітентом цінних паперів ведуть особові рахунки власників іменних цінних паперів. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної. У разі одержання відповідного дозволу депозитарії та зберігачі можуть вести реєстри власників іменних цінних паперів. Емітенти, кількість акціонерів у яких менша, ніж встановлена Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, можуть вести реєстр самостійно.

Верхній рівень складають Національний депозитарій України і депозитарії, які ведуть рахунки для зберігачів та за наявності ліцензії здійснюють кліринг і розрахунки за договорами щодо цінних паперів, а саме ВАТ „Міжрегіональний фондовий союз” та Депозитарій державних цінних паперів НБУ.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками. Основними видами діяльності торговців цінними паперами є: брокерська, дилерська діяльність, андеррайтинг та діяльність з управління цінними паперами.

Без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися операції дарування та спадкування цінних паперів, операції, пов’язані з виконанням рішень суду, а також придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію

Для забезпечення оптимізації державного регулювання фондового ринку шляхом дерегуляції та посилення контролю за дотриманням учасниками фондового ринку регуляторних вимог та встановлення єдиних методів регулювання в Україні були створені саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку.

Відповідно до „Положення про саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку”, затвердженого рішенням ДКЦПФР №125 від 17.02.2009 року „саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку - неприбуткове об`єднання учасників фондового ринку, які провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених ДКЦПФР”.

Основними завданнями саморегулівних організацій є:   встановлення правил, стандартів та вимог до здійснення діяльності з цінними паперами, норм та правил поведінки, вимог до професійної кваліфікації фахівців – членів саморегулівних організацій та здійснення контролю за їх дотриманням членами організації; сприяння умовам здійснення підприємницької діяльності членами саморегулівної; розгляд скарг клієнтів – членів саморегулівних організацій, щодо порушення професійними учасниками ринку цінних паперів вимог чинного законодавства; ініціювання вдосконалення нормативної та законодавчої бази ринку цінних паперів.

Специфічним товаром фондового ринку є цінні папери. Відповідно до Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Структура сучасного фондового ринку України представлена великою кількістю різних за умовами випуску, правами та методами нарахування доходу цінних паперів. Теоретичне тлумачення економічного змісту основних фінансових інструментів представлене у термінологічному словнику за темою.

У міжнародній теорії і практиці існують два принципово різних і незалежних підходи до оцінки фінансових інструментів фондового ринку – школа фундаментального аналізу і школа технічного аналізу.

Фундаментальний аналіз передбачає оцінку фінансово-господарської діяльності емітента і серед переважної більшості інвесторів вважається головним напрямком у сучасному аналізі привабливості інвестицій в цінні папери. За допомогою фундаментального аналізу можна зробити прогноз про вірогідні тенденції курсу цінних паперів компанії, яка аналізується, що створює підґрунтя для розробки рекомендацій про доцільність операцій з фінансовими інструментами певного емітента на фондовому ринку.

Методична концепція фундаментального аналізу за Ф.Бергером [43], базується на підході “зверху - вниз” (top-down approuch) і графічно представлена на рис. 5.3.

Рис. 5.3 Структура фундаментального аналізу за Ф.Бергером

Сучасний технічний аналіз представлений методом прогнозування цін на фінансових ринках на основі ретроспективного аналізу цін на біржові фондові інструменти. Він передбачає, що всі фактори, які досліджуються в процесі фундаментального аналізу, сумуються і відображаються у біржових котировках фондового ринку. Тобто, прибічники технічного аналізу вважають, що в русі курсів цінних паперів вже відображена інформація, яка є об’єктом фундаментального аналізу.

У процесі проведення технічного аналізу досліджується попит і пропозиції на цінні папери через співставлення курсів і обсягів операцій щодо їх купівлі чи продажу. Тобто, фондовий ринок розглядається як система, ізольована від впливу макроекономічних, політичних і соціальних факторів.

5.2. План практичного завдання № 10

1. Сутність та структура ринку цінних паперів.

2. Класифікаційна характеристика фондового ринку.

3. Принципи створення і функціонування фондового ринку.

4. Інфраструктура ринку цінних паперів.

5.3. План практичного завдання № 11

1. Первинний ринок цінних паперів: його сутність і функції.

2. Емісія і форми розміщення цінних паперів на первинному ринку.

3. Вторинний ринок цінних паперів і його функції. Концепція чотирьох ринків.

4. Організаційні особливості функціонування біржового ринку цінних паперів в Україні.

5.4. План практичного завдання № 12

1. Основні види і властивості цінних паперів.

2. Корпоративні операції з акціями.

3. Порівняльна характеристика облігацій, що знаходяться в обігу на фінансовому ринку України.

4. Оцінка ефективності капіталовкладень у корпоративні цінні папери.

4. Розв’язання розрахункових завдань (5.1- 5.12)

Розрахункові завдання за темою

5.1. Статутний капітал акціонерного товариства в розмірі 35 тис.грн. поділений на 65 тис. простих і 5 тис. привілейованих акцій однакової номінальної вартості. Всі привілейовані акції і 60 тис. простих акцій були продані акціонерам. Протягом року акціонерне товариство викупило у акціонерів 10 тис. простих акцій. Чистий прибуток акціонерного товариства склав 12 тис.грн., з нього було вирішено 25% направити на виплату дивідендів акціонерам. Фіксована ставка дивіденду по привілейованих акціях склала 10%. Визначте, на отримання якого дивіденду може претендувати власник привілейованої та простої акції і рівень доходності по простих акціях.

5.2. Акціонерне товариство отримало прибуток у розмірі 55 тис.грн, з якого було вирішено направити 25% на виплату доходів по акціях. Всього випущено 10 тис. простих і 1 тис. привілейованих акцій. По привілейованих акціях гарантований дохід в розмірі 1,5 грн на акцію. Визначте суму доходу і розмір дивіденду на просту акцію і коефіцієнт виплати (дивідендний вихід).

5.3. Інвестор придбав пакет привілейованих акцій корпорації за ринковою вартістю 5 грн за шт.. з фіксованим дивідендом на рівні 15% і номіналом 2 грн. Через рік акції були продані за ціною 5,5 грн за одиницю. Відомо, що дивіденд за акціями був виплачений своєчасно. Визначити поточну доходність акції для інвестора і для покупця.

5.4. Визначити поточну вартість привілейованої акції номіналом 20 грн і дивідендом у розмірі 9% річних, якщо ринкова норма прибутку складає 12%.

5.5. Облігація номіналом 100 грн і строком позики 5 років з щорічною виплатою купонного доходу за ставкою 20% придбана з премією за 120 грн:

а) в момент емісії;

б) за два роки до погашення.

Визначити для обох варіантів: річну втрату капіталу та річний сукупний дохід.

5.6. Облігація номіналом 300 грн придбана терміном на 4 роки по курсу 75, при річній купонній ставці 9%. Власник облігації мав також можливість інвестувати свої кошти на цей же термін за ставкою 11% річних при нарахуванні складних процентів один раз на півроку. Чи правильним було рішення про придбання облігації?

5.7. Облігація державної внутрішньої позики придбана строком на 182 дні по курсу 75. Чи є вкладення коштів вигідним для інвестора, якщо у нього була можливість відкрити депозитний рахунок на цей же строк за ставкою 14% річних при щомісячному нарахуванні відсотків? Оцінку доходності інвестування проведіть, виходячи із точного числа днів.

5.8. Облігації акціонерного товариства випущені на 4 роки при купонній ставці 10%. Номінал облігації 250 грн, облігація продана з дисконтом 20%. Визначте величину річної банківської ставки, при якій інвестору вигідно купувати облігацію.

5.9. Облігації державної внутрішньої позики зі строком обігу 90 днів були куплені у момент їх випуску за курсом 75 і продані через 45 днів за курсом 92. Визначте доходність придбаних облігацій до погашення і поточну доходність (до аукціону) в результаті їх продажу для розрахункового числа днів року, рівного 365.

5.10. У інвестора є можливість придбати одну із двох облігацій строком на 5 років:

а) номіналом 150 грн з дисконтом 20% з щорічною виплатою купонного доходу за ставкою 8% річних;

б) номіналом 100 грн з премією 20% з щорічною виплатою доходу за ставкою 15% річних.

Визначити, який варіант інвестування вигідніший.

5.11. Облігація номіналом 500 грн. придбана строком на 5 років по курсу 80 при річній купонній ставці 10%. Власник облігації мав також можливість інвестувати свої кошти на цей же час за ставкою 14% річних при нарахуванні процентів кожного півріччя з капіталізацією процентів. Чи правильним було прийняте рішення:

а) якщо купонний дохід по облігаціях не реінвестувався?

б) якби купонний дохід по облігації інвестувався за умовами ІІ варіанту?

5.12. Підприємство А здійснило випуск облігацій з терміном погашення через 20 років. Номінал облігації становить 1000 грн, а річна процентна ставка, що обумовлює річний процентний платіж, складає 16%. Середня процентна ставка на ринку облігацій такого типу дорівнює 18%.Виплата процентів за борговим зобов’язанням відбувається один раз на рік. Необхідно визначити :

а) вартість облігації підприємства А через 20 років;

б) вартість облігації підприємства А через 5 років від моменту випуску, якщо середня процентна ставка на ринку облігацій зменшиться на 2 п.п.