§1. Місце і роль прокуратури у системі органів державної влади України

Саме слово «прокуратура» походить від латинського слова procurator, що значить піклуватися, завідувати,керувати. З цього можна зробити висновок, що посада прокурора як державного чиновника запроваджувалась ще у стародавньому Римі.

Вперше прокуратура як орган захисту інтересів королівської влади була утворена у 13-му столітті у Франції. Прийнято вважати, що засновником прокуратури є французький король Пилип ІY Красивий, оскільки при ньому у 1302 році уперше було затверджено положення про королівських прокурорів при судах.

У Росії засновником прокуратури став Петро 1. В його Указі від 12 січня 1722 року зазначалось: «Надлежит быть при Сенате Генерал-Прокурору и Обер-Прокурору, а также во всякой коллегии по Прокурору». Петро 1 прийняв за основу французьку модель прокуратури для того, щоб мати ефективний контрольний орган, «око государево», який би наглядав за виконанням законів. Після судової реформи 1864 року нагляд прокуратури обмежувався виключно судовою сферою і на прокурора покладалась нова функція – підтримання державного обвинувачення в суді, а також спостереження за провадженням досудового слідства. Крім того, прокурори наглядали за дотриманням законності в місцях ув’язнення.

У 1917 році прокуратура Російської імперії була ліквідована, проте Судові Устави 1864 року залишались чинними в Україні ще деякий час.

Вже в 1922 році прокуратуру було відновлено. Вона стала прокуратурою «змішаного» типу, в якій поєднувались і функції нагляду за виконанням законів і функції кримінального переслідування. Прокуратура створювалась як єдина централізована система з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим і Генеральному прокурору.

З набуттям незалежності Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про прокуратуру», який вступив в дію 1 грудня 1991 року і з окремими змінами і доповненнями діє на даний час.

У теперішній час серед вчених і практичних працівників триває дискусія щодо місця прокуратури в системі поділу влад. І все ж більшість вчених і практиків схиляються до думки, що прокуратура – це організаційно самостійна державно-правова інституція, яка при виконанні своїх повноважень активно взаємодіє з усіма гілками державної влади та є важливим елементом забезпечення балансу між ними. Сама ж прокуратура при цьому не входить в систему органів будь-якої гілки влади. Цей же висновок витікає з Конституції України, в якій прокуратурі присвячений окремий розділ, що свідчить про те, що законодавець не відніс прокуратуру ні до однієї з гілок влади.

Дійсно, включення прокуратури до судової гілки влади зробить її неспроможною впливати на суд проти зловживань незалежністю судової влади.

При включенні прокуратури до виконавчої гілки влади нагляд за дотриманням законів перетвориться на відомчий контроль.

Нинішній час вимагає від прокуратури більш повного розкриття правозахисного потенціалу, а це завдання може бути вирішене тільки незалежною від будь-яких органів державної влади прокуратурою України.