§6. Функції та повноваження Конституційного Суду України

Функції Конституційного Суду України – це основні напрямки та види діяльності цього суду, що здійснюються відповідно до Конституції та законів України.

Пріоритетним напрямком діяльності Конституційного Суду є здійснення конституційного судочинства в Україні. Втім, це не єдина функція суду, також виділяють функції конституційного контролю, офіційного тлумачення (Конституції та закоів України), арбітражну та функцію конституційного правосуддя.

Відповідно до Конституцій України та Закону «Про Конституційний Суд України»,суд приймає рішення та дає висновки у таких справах:

• Вирішення питань відповідності Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

• Відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України, або тих міжнародних угод, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.

• Додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в межах, визначених Конституцією.

• Видає офіційне тлумачення Конституції та законів України.

До компетенції Конституційного Суду не входять питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевогосамоврядування та інші питання, що віднесені до повноважень судів загальної юрисдикції.

Рішення і висновки Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Правові акти, визнані Конституційним Судом неконституційними повністю, або у певній частині втрачають свою чинність з моменту ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення.

Рішення та висновки Конституційного Суду оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання і публікуються у «Віснику Конституційного Суду України», а також в інших офіційних виданнях («Офіційний Вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «Голос України», «Урядовий кур'єр»).

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичними чи юридичними особами актами і діями, що були визнані неконституційними, відшкодовуються державою у встановленому законодавством України порядку.

Висновки

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Згідно Конституції України суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг віку сорока років, має вищу юридичну освіту і досвід роботи за фахом не менш як десять років (практична, наукова, педагогічна діяльність), проживав в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Суддя Конституційного Суду вступає на посаду від дня складання ним присяги, яку він складає на урочистому засіданні Верховної Ради України, що проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України, не пізніше ніж через місяць після призначення суддею Конституційного Суду.

Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією та законами України.

Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або на окремій її території.

Судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади. Суддя Конституційного Суду України має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді України лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення чи дано висновок.

Основна форма роботи Конституційного Суду – пленарні засідання, на яких цей орган:

• Розглядає та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;

• Затверджує положення про тимчасові комісії, а також їх персональний склад та голів.

Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення.

Структура Конституційного Суду України – це його внутрішня організаційна побудова.

Після того, як судді склали присягу і набули своїх повноважень, формуються керівні органи – Голова суду та його заступники. Вони обираються лише на один трирічний термін.

Функції Конституційного Суду України – це основні напрямки та види діяльності цього суду, що здійснюються відповідно до Конституції та законів України.

Запитання для самоперевірки

1. Розкрийте поняття Конституційного Cуду України.

2. Які існують системи конституційного контролю?

3. Які вимоги ставляться до особи, що претендує на посаду судді?

4. Яким шляхом відбувається призначення суддів Конституційного Суду Президентом України?

5. Яким шляхом відбувається призначення суддів Конституційного Суду Верховною Радою України?

6. Яким шляхом відбувається призначення суддів Конституційного Суду з’їздом суддів України?

7. Від якого моменту суддя Конституційного Суду вступає на посаду?

8. Розкрийте основи правового статусу судді Конституційного Суду України.

9. Охарактеризуйте форму роботи Конституційного Суду.

10. У чому полягає відмінність конституційного подання та конституційного звернення?

11. Назвіть структуру Конституційного Суду.

12. Хто може бути обраний на посаду Голови Конституційного Суду?

13. З яких структурних елементів складається апарат Конституційного Суду України?

14. Назвіть та охарактеризуйте функції Конституційного Суду України.

Розділ 5. СТАТУС СУДДІВ. ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Ключові терміни : правовий статус суддів, незалежність судді, недоторканність судді, призначення на посаду судді вперше, підстави дисциплінарної відповідальності судді, дисциплінарне провадження, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддівське самоврядування, завдання суддівського самоврядування, офіційні форми суддівського самоврядування, Державна судова адміністрація України, правовий статус працівників апарату суду, Вища рада юстиції, склад Вищої ради юстиції, повноваження Вищої ради юстиції.