§ 3.2 Апеляційні суди

Апеляційні суди, як відомо, є другою ланкою в системі судів загальної юрисдикції.

Апеляційні суди – це ті суди, які скаргами та поданнями перевіряють законність і обґрунтованість постановлених судами першої інстанції судових рішень, які не вступили в законну силу.

Апеляційні суди, як і місцеві суди теж складаються з загальних та спеціалізованих.

Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва і Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах. Наприклад, в Харкові розташовані і місцевий і апеляційний спеціалізовані суди.

Суддівський склад апеляційного суду утворюють судді, які мають стаж роботи не менше 5-ти років, як правило, обрані безстроково.

Із суддів цього суду призначаються голова суду і його заступники. Вони, як і голови та заступники голів місцевих судів, призначаються на посаду строком на 5 років і звільняються з посади Вищою радою юстиції. Вони також можуть бути призначені на адміністративні посади повторно, але не більш як на 2 строки підряд.

Апеляційнісуди є внутрішньо структуровані.

Для розгляду судових справ в апеляційних судах утворюються судові палати у кримінальних і цивільних справах. Рішення про утворення таких палат приймається зборами суддів цього суду.

Повноваження апеляційних судів поділяються на судові, аналітичні та методичні.

Судові – це повноваження по розгляду справ у апеляційному порядку.

Аналітичні – це повноваження по аналізу судової статистики, вивченню та узагальненню судової практики.

Методичні – це повноваження по наданню методичної допомоги місцевим судам у застосуванні законодавства.

§ 3.3 Вищі спеціалізовані суди

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а загальних судів - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників. Вимога до судді бути обраним безстроково означає, що стаж роботи на суддівській посаді в нього має бути не менше 5-ти років.

У Вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Кількість і предметна спеціалізація судових палат у вищому суді визначається не законом, а самим вищим судом на зборах суддів цього суду і зборами ж обирається секретар судової палати.

У Вищому господарському суді, наприклад, існують палати:

• з розгляду справ про банкрутство;

–з розгляду справ про стягнення податків;

• з розгляду справ у спорах між господарськими суб’єктами;

• з розгляду справ, пов’язаних із захистом інтелектуальної власності.

У Вищому адміністративному суді діє палата з розгляду скарг, пов’язаних з виборами до представницьких органів влади. До складу палат входять судді цього ж суду. Очолює і організовує роботу палати – секретар, який обирається з числа суддів цього суду.

У Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ також утворюються палати з розгляду окремих категорій справ. Рішення про утворення палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймається зборами вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду.

Повноваження Вищого спеціалізованого суду утворюють певну систему, яка складається з судових, аналітичних, методичних та організаційних. Поряд з цим Вищий спеціалізований суд наділений ще одним повноваженням, яке випливає з його статусу – це правороз’яснювальне повноваження.

Також у складі всіх Вищих спеціалізованих судів діє Пленум Вищого спеціалізованого суду, який скликається головою суду в разі потреби, але не рідше 2-х разів на рік, або на вимогу не менше п`ятої частини від всього складу суддів цього суду.

Пленум Вищого спеціалізованого суду діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, пов’язаних з забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції, та інших питань, віднесених до його повноважень.

При Вищому спеціалізованому суді утворюється Науково-консультативна рада.

Науково-консультативна рада утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Вищого спеціалізованого суду, підготовка яких потребує наукового забезпечення.

Порядок організації і діяльності Науково-консультативної ради визначається положенням що затверджується Пленумом Вищого спеціалізованого суду.