9.Література – мистецтво слова.

За матеріальними ознаками ми визначаємо літературу як мистецтво слова, що відображає дійсність у художніх образах і створює нову худ реальність за законами краси.у порівнянні, наприклад, зі скульптурою — мистецтвом каме¬ню, живописом — мистецтвом фарби, танком — мистецтвом ритмічних рухів тіла, пантомімою — мистецтвом жестів і міміки, музикою — мистецтвом звуків тощо.

Слово — особливий матеріал. На відміну, наприклад, від живопису, матеріальна основа якого дає наочний, у прямому розу¬мінні слова, чуттєвий образ зображуваного, слова, якими користується літератор, обмежені в можливості пластично відтворювати сприйману форму предмета. Словесна форма художнього образу відтворює не пластично зримі, наочні чуттєві образи відображуваних предметів, а те, що називають інтелектуальним або умо-зримим образом. Не сприймаючи в безпосередній зоровій формі зображене у творі, ми домальовуємо його у своїй уяві у вигляді певного емоційно-асоціативного пережи¬вання,

Тоді як просторове мистецтво має здатність впливати майже на всіх людей, словесне мистецтво пробуджує емоційні враження далеко не в усіх Це пов'язано насамперед з тим, що емоційне враження від словесно сприйманого реалізується не безпосередньо під час читання чи на слух, а завдяки посередництву уяви, фантазії, яка в достатньо розвиненій формі властива далеко не кожному. Якщо скульптор чи живописець, звертаючись до зобра¬ження якоїсь події,суттєво обмежений у можливостях її всебічного відтворен-ня, оскільки може змалювати лише один, хоча б і най-значніший її момент, то словесна форма передачі спромож¬на подавати зображувану подію в максимальній повноті її поступального динамічного розгортання. Ще більше об¬межені живописець та скульптор порівняно з літератором у можливості відтворення думок і внутрішніх переживань зображуваної людини і особливо динаміки їхнього емо¬ційного плину, як це має місце, скажімо, при зображенні характеру певного героя якогось роману чи навіть окремого переживання, усіх його відтінків, що змінюють одне одно-го в потоці свідомості ліричного героя віршового твору.

Так само в групі часових мистецтв окремі його види в залежності від свого матеріалу виявляють різні можливо¬сті щодо зображення та емоційного впливу зображуваного на свідомість того, хто їх сприймає. Наприклад, музика, як і просторові мистецтва, безпосередньо впливає на почут¬тя, створюючи у слухача відповідний емоційний настрій. Але сила естетичного враження, яке отримує людина від літератури, незважаючи на свою опосередковану форму, може бути набагато більшою за рахунок того, що словесне мистецтво дає людині інтелектуально-емоційну насолоду, пов'язану не лише зі сферою почуттів як таких, але й з усім, що ми відносимо до сфери розуму, інтелектуально-пізнавального чи етичного світу людини.

На сучасному етапі розвитку літератури словесні твори, що мають мистецькі ознаки, переважно називають худож-ньою літературою . Іноді дослідники використовують тер-мінбелетристика що в широкому розумінні означає твори худож¬ньої літератури взагалі

Крім поділу на поезію та прозу, художня література має внутрішній поділ на так звані роди літератури, до яких належать три основні: епос, лірика, драма, — та низка суміжних родо-жанрових утворень, таких як ліро-епос, епічна драма, мемуари, художня біографія тощо.