
- •1. Літературознавство як наука.
- •2.Зв’язок літературознавства з іншими науками.
- •5.Література в системі інших мистецтв. Літературний і науковий текст.
- •6.Сутність і призначення мистецтва.
- •7.Функції мистецтва.
- •8.Класифікації різних видів мистецтва.
- •9.Література – мистецтво слова.
- •10. Характеристика теорії літератури, історії літератури та літературної критики як провідних галузей літературознавства.
- •11 . Основні та допоміжні галузі літературознавства.
- •12. Літературознавство у системі інших наук. Зв’язок літературознавства з лінгвістикою, фольклористикою, мистецтвознавством, філософією, психологією, історією, соціологією, математикою тощо.
- •13 .Концепції літератури і мистецтва у країнах Стародавнього Сходу.
- •14. Літературознавство доби Античності. Естетичні погляди Платона й Арістотеля.
- •15. Розвиток літературознавчої думки у добу Середньовіччя
- •19.Особливості трактату н.Буало “Поетичне мистецтво”.
- •20.Романтична концепція мистецтва
- •25. 25) По єтому вопросу мало нашла
- •27.Порівняльно-історичне літературознавство і теорія художніх запозичень.
- •37.Постструктуралізм і методологія деконструкції літературного твору.
- •41.Тема, проблема, ідейно-емоційна оцінка. Тенденція і тенденційність.
- •42.Пафос художнього твору. Його різновиди.
- •45.Нарація. Кут зору
- •46.Загальнонаціональна, літературна мова і художнє мовлення (мова художньої літератури).
- •100. Рими. Види рим, способи римування. Верлібр.
- •47.Образність і емоційність художнього мовлення. Внутрішня і зовнішня форма слова й образу
- •48.Формування змісту і його відчитання через словесно-образну форму.
- •51. Естетична організованість художнього мовлення (мови). Структуралісти про естетичну організованість вірша.
- •53.Інтонація. Наголос, емоційний темпоритм, мелодика.
- •54.Прозорість мови.
- •56. Мовні одиниці, особливо лексичні, фразеологічні, частково й граматичні, функціонально різнотипні; одні з них стилістично марковані, інші — стилістично не¬марковані.
- •65. Зміст і форма художнього твору
- •66. Конфлікт і його типи.
- •67. Художня деталь, її функції у творі.
- •68. Сюжет, елементи сюжету
- •71. Образ автора у літературному творі.
- •72. Поняття про конфлікт. Колізія літературного твору
- •73. Фабула, мотив, сюжет, композиція, архітектоніка.
- •76. Поетичний та прозовий види епосу.
- •79. Жанрові різновиди (на прикладі роману).
- •80. Байка, гумореска і пародія як епічні жанри.
- •81. Жанри лірики. Генезис і родові ознаки.
- •IV. Способи римування
- •101. Строфа. Види строфічної будови віршів.
- •102. Трагедія, комедія, драма.
- •103. Погляди Арістотеля, н.Буало, е.Лессінга на драму.
- •104. Міжродові системи.
- •105. Поняття «текст», «твір» в інтерпретації р.Барта.
- •106. Поняття про художній прогрес.
- •107. Зовнішні і внутрішні фактори розвитку літературного процесу.
- •108. Автор і читач як суб’єкти літературного процесу.
- •109. Стадіальний розвиток літератури. Літературний напрям, течія, стиль.
- •110. Традиції й новаторство в літературі.
- •111. Бароко в літературі, його особливості й історична доля.
- •112. Класицизм, його основні принципи. Поділ жанрів на «високі» й «низькі».
- •113. Романтизм. Основні особливості та історична доля.
- •114. Реалізм, основні його риси.
- •115. Модернізм. Основні течії модернізму.
- •116. Символізм, імпресіонізм та експресіонізм.
- •117. Постмодернізм як мистецьке явище.
6.Сутність і призначення мистецтва.
Слово "мистецтво" - спочатку позначало всяке майстерність більш високого і особливого сорту ( "мистецтво мислення", "мистецтво ведення війни"). У загальноприйнятому розумінні воно означає майстерність в естетичному плані, та створених завдяки йому творів - творів мистецтва, які відрізняються, з одного боку, від творінь природи, з іншого - від творів науки, ремесел, техніки. Причому кордону між цими областями людської діяльності дуже нечіткі, тому що в найбільших досягненнях в цих областях беруть участь також і сили мистецтва.
Стосовно суспільного призначення мистецтва і його функцій існують різні думки: від моно до поліфункціональності. З-поміж них, зокрема, ті, в яких утверджується, що призначення мистецтва в пізнанні дійсності; освоювати ідеологію і соціальну характеристику життя; задовольняти, крім образно-пізнавальної, естетично-налаштовальну потребу; задовольняти потребу сприймати, бачити, і переживати світ як єдине ціле; моделювати всю структуру життєдіяльності людини, відтворювати її у всій повноті і цілісності; зробити неперехідним надбанням самопочуття людини і соціально-історичний досвід людських відносин; формувати і культивувати універсальні здібності уявлень, смаку, естетичного сприйняття; вчити людей, як організувати своє життя, працю за законами краси.
7.Функції мистецтва.
Питанням функцій мистецтва приділено значну увагу ще у теоретичних розробках Аристотеля, який виділяв наступні три функції — пізнавальну, виховну та емоційного впливу, остання трактувалася філософом у гедоністичному розумінні. Сучасна естетична наука виділяє значно більшу кількість функцій.
[ред.]Гносеологічна функція
Гносеологічна (епістемологічна, когнітивна, еврістична) - одна з основних функцій мистецтва. Аксіологічна функція
Аксіологічна (ціннісна) функція - кожна культура створює свої ідеали, що базуються на цінностях суспільства.
Сугестивна функція
Сугестія - навіювання. Сугестивна функція - навіювання людини певного роду думок, почуттів, що впливають на психіку людини, функція пов'язана з певною гіпнотичною дією, впливом на людську психіку Виховна функція мистецтва
Здатність мистецтва до виховання пов'язують з активізацією емоційно-чуттєвого початку, емоційним впливом мистецтва на людину. Комунікативна функція
Аналізуючи феномен мистецтва, науковці різних історичних періодів підкреслювали його комунікативну перевагу над іншими формами суспільної свідомості. Естетична функція
Естетична функція - головна функція мистецтва, складає сутність художньої творчості, хоча й не перекреслює всі попередні
8.Класифікації різних видів мистецтва.
Традиційно види мистецтва поділяються за способом втілення художнього образу та за формою чуттєвого сприймання.
За способом втілення художнього образу розрізняють:
просторові мистецтва — архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-прикладне мистецтво та дизайн.
часові мистецтва — радіо, музика, література
просторово-часові — кіномистецтво, театр, танець, циркове мистецтво, відеогра тощо.
За формою чуттєвого сприймання розрізняють
слухові — музика, радіо
зорові — архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія
зорово-слухові — театр, кіно, відеогра.
Ця класифікація не є універсальною, оскільки з появою писемності й нотної грамоти мистецтво слова й музика набули графічних зображень. Також в мистецтві слов зображення літер набуло самостійного естетичного значення - мистецтво каліграфії в Східних цивілізаціях. У кожній із цих трьох груп художньо-творча діяльність може користуватися:
знаками зображувального типу, що передбачають подібність образів з чуттєво сприйманою реальністю (живопис, скульптура, графіка; література, акторське мистецтво);
знаками незображувального типу, що не допускають впізнавання в образах реальних предметів, явищ, дій і звернених безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектурно-прикладні мистецтва, музика й танець);
знаками змішаного типу, властивими синтетичним формам творчості (синтезу архітектури або декоративно-прикладного мистецтва з мистецтвами образотворчими; словесно-музичному — пісенному й актерсько-танцювальному — пантомімічному синтезу.
Також мистецтва можна класифікувати за використовуваними матеріалами:
традиційні й сучасні матеріали (фарби, полотно, глина, дерево, метал, граніт, мармур, гіпс, хімічні матеріали, продукти серійної індустрії й т.д.) — архітектура, скульптура, живопис і т. д.
сучасні способи зберігання інформації (сучасна електротехніка, цифрові обчислювальні машини) — медіамистецтво
звук (чутні коливання повітря) — музика
слово (одиниця мови) — література
людину-посередника — (актор, клоун тощо).
Смотрим ответ ще в 4 вопросе