Тема 2.1. Учасники адміністративного процесу. Семінарське заняття № 2. Адміністративний суд.

Основним призначенням діяльності адміністративних судів відповідно до ст. 124 Конституції України є здійснення правосуддя щодо публічно-правових спорів, які виникають у державі.

Адміністративний суд – це складова судової гілки влади (система організаційно та функціонально самостійних суб’єктів судової влади), яка через корпус професійних суддів, на основі норм Конституції та законів України, здійснює правосуддя у справах, пов’язаних із публічно-правовими спорами.

Правосуддя у адміністративних справах здійснюється різним складом адміністративного суду, який обумовлюється судовою інстанцією, яка у даний момент часу здійснює розгляд справи. Так, адміністративні справи розглядаються та вирішуються або суддею одноособово, або ж адміністративне судочинство здійснюється колегією суддів.

Процесуальною гарантією неупередженості й об’єктивності суду, який розглядає та вирішує публічно-правовий спір, є закріплена у КАС України можливість відводу чи самовідводу судді.

Основні поняття: адміністративний суд, підсудність, підвідомчість.

Навчальні питання:

1. Поняття, види та особливості організаційної побудови адміністративних судів.

2. Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

3. Підсудність адміністративних справ: поняття, значення та види.

4. Поняття та правила предметної підсудності і наслідки її недотримання.

5. Поняття та правила територіальної підсудності і наслідки її недотримання.

6. Поняття та правила інстанційної підсудності і наслідки її недотримання.

7. Альтернативна підсудність та підсудність пов’язаних між собою кількох вимог.

8. Правовий статус судді.

Теми рефератів:

1. Відвід (самовідвід) судді в адміністративному процесі.

2. Розмежування компетенції адміністративних судів та господарських судів.

Питання для самостійної роботи студентів:

1. Які ознаки характеризують адміністративні суди?

2. Що таке адміністративний суд?

3. У яких випадках правосуддя у адміністративних справах здійснюється одноособово, а коли – колегіально?

4. За яких обставин суддя адміністративного суду не може брати участь в розгляді адміністративної справи і відводиться? Наслідки відводу (самовідводу) судді?

5. Які у процесуально-правовій літературі існують критерії підвідомчості правових спорів?

6. Що таке підвідомчість адміністративних справ?

7. Сформулюйте поняття підсудності справ адміністративної юрисдикції.

8. Назвіть та охарактеризуйте види підсудності справ адміністративної юрисдикції.

9. Вкажіть підстави передачі адміністративної справи з одного суду до іншого.

Рекомендована література:

Нормативно-правові акти:

1. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.

2. Закон України „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28 – Ст. 180.

3. Закон України „Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.

4. Закон України “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 25. – Ст. 354.

Навчальна та наукова література:

1. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навчальний посібник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

2. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Автори-упорядники І.Б. Коліушко, Р.О. Куйбіда. – К.: Факт, 2003. – 536 с.

3. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

4. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу. – К.: Атіка, 2005. – 351 с.

5. Николаева Л.А., Соловьева А.К. Административная юстиция и административное судопроизводство: зарубежный опыт и российские традиции: Сборник. – СПб.: Издательство Р. Асланова “Юридический центр Пресс”, 2004. – 332 с.