- •1. Поняття та сутність конституційного ладу. Основи конституційного ладу України.
- •2. Поняття та ознаки правової держави.
- •3. Конституційні ознаки державного ладу України.
- •5. Розподіл влади та єдність державної влади в Україні.
- •6. Конституційно-правові характеристики української держави
- •8) Природа конституційних прав і свобод. Права людини і громадянина.
- •9. Класифікація основних прав і свобод. Рівність та рівноправність.
- •17. Конституційне право людини на свободу світогляду і віросповідання.
- •18. Система основних політичних прав і свобод громадян України.
- •19. Право на об’єднання та його органи регламентації.
- •20. Конституційне право людини на звернення.
- •21. Конституційне право громадян на проведення публічних заходів.
- •22. Економічні, соціальні та культурні права людини та громадянина в Україні.
- •23. Право приватної власності в Україні.
- •26. Конституційне право громадян на освіту.
- •27. Право на працю та право на страйк.
- •28. Конституційні обов’зки громадян України.
- •29. Військовий обов’язок.
- •30. Обов’язок сплачувати податки і збори.
- •33. Конституційні партії прав і свобод людини та громадянина.
- •34. Конституційні гарантії правосуддя.
- •35. Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •36. Політичні партії: поняття, роль, основні функції.
- •37. Поняття та структура конституційного статусу особистості.
- •38. Поняття, сутність та принципи громадянства України.
- •39. Підстави та порядок здобуття громадянства України
- •40. Підстави припинення громадянства України.
- •41) Належність до громадянства України.
- •42. Порядок змінення громадянства дітей.
- •43. Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства.
- •44. Правовий статус беженців, закордонних українців та іммігрантів в Україні.
- •45. Правове положення иноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •46. Право політичного притулку: поняття, сутність, забезпечення.
- •47. Поняття і сутність безпосередньої демократії, її основні форми.
- •48. Выбори: юридична природа, призначення, види.
- •49. Референдум: поняття, види. Правове забезпечення організації і проведення референдумів в Україні.
- •50. Поняття виборчої системи та виборчого права. Види виборчих систем.
- •51. Принципи виборчого права в Україні. Поняття, види.
- •53. Виборчі комісії: порядок, формування, види.
- •Формирование
- •Порядок работы
- •54. Висування, реєстрація та статус кандидатів у депутати.
- •55. Передвиборна агітація в період виборчої компанії.
- •56. Порядок голосування, підрахунку голосів виборців, встановлення результатів виборів та їх опублікування
- •57. Повторне голосування. Повторні вибори
- •58. Фінансування виборів. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян
- •59. Державно-правові (юридичні) ознаки унітарної держави
- •60. Суверенітет: поняття, види.
- •61. Державна територія поняття і склад. Державний кордон.
- •62. Територіальний устрій України. Система адміністративно-територіального устрою України.
- •63. Основи конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим
- •64. Органи державної влади в Україні: поняття, ознаки, види.
- •65. Порядок обрання Президента України.
- •69. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України.
- •98. Конституційні основи організації та діяльності прокуратури.
- •99. Система судів загальної юрисдикції в Україні.
- •100. Вища рада юстиції: склад, порядок формування, повноваження.
50. Поняття виборчої системи та виборчого права. Види виборчих систем.
Избирательная система в широком смысле — совокупность правовых норм, регулирующих порядок предоставления избирательных прав, проведения выборов в органы государства и местного самоуправления, определения результатов голосования. Такая система правовых норм в совокупности образует избирательное право (в широком смысле).[1]
Избирательная система в узком смысле — порядок определения результатов голосования.[1]
Виды избирательных систем:
Мажоритарная избирательная система
Система формирования выборных органов власти через персональное (индивидуальное) представительство называется мажоритарной. Избранным считается кандидат, получивший большинство голосов избирателей. Существуют три разновидности мажоритарной системы: абсолютного, относительного и квалифицированного большинства. В первом случае избранным считается кандидат, собравший абсолютное большинство голосов – 50% + 1 голос.
На выборах по мажоритарной системе относительного большинства кандидату для победы достаточно набрать больше голосов, чем кому-либо из конкурентов, и необязательно больше половины. Такая система используется в настоящее время в Великобритании, Японии, в США при выборах депутатов конгресса и др.
Гибридная избирательная система
Использование мажоритарной системы допускает выдвижение кандидатов местными организациями партий или общественных организаций и самовыдвижение. Выдвижением кандидатов исключительно партийным списком, которым каждый кандидат выдвигается в один из мажоритарных округов, а сам список утверждается решением высшего органа партии (съездом или конференцией), мажоритарная избирательная система превращается в гибридную избирательную систему.
Пропорциональная избирательная система
Система формирования выборных органов власти через партийное представительство называется пропорциональной. Места (мандаты) распределяются в строгом соответствии с числом набранных партиями голосов.
Самое сложное при пропорциональной системе подсчитать, сколько мест причитается той или иной партии
Часто распределение осуществляется путем установления избирательной квоты (избирательного метра)
Определяется обычно путем деления общего числа действительных голосов на число мандатов, приходящихся на данный избирательный округ.
Если, скажем, 100 мандатов, значит, например, 60 млн. голосов делим на 100. Получается 600.000
После этого от каждого партийного списка мандаты получают столько человек, сколько раз квота укладывается в собранное партией число голосов. Допустим, за партию проголосовало 1,5 млн. голосов. Это делим на 600 тыс. Получается 2,5 места
Остаток ! Весь вопрос, как учесть остатки.
Избира́тельное пра́во — юридическое понятие, имеющее два основных значения:
Объективное избирательное право — подотрасль конституционного права, состоящая из правовых норм, санкционированных законом правил и сложившихся на практике обычаев, регулирующих порядок предоставления гражданам права участия в выборах и способ формирования выборных органов власти (или избирательное право в широком смысле);
Субъективное избирательное право — право граждан страны избирать и быть избранными (или избирательное право в узком смысле).
Порядок формирования руководящих и контрольно-ревизионных органов юридических лиц не регулируется нормами избирательного права, а входит в регулирования корпоративного права.