- •1. Поняття та сутність конституційного ладу. Основи конституційного ладу України.
- •2. Поняття та ознаки правової держави.
- •3. Конституційні ознаки державного ладу України.
- •5. Розподіл влади та єдність державної влади в Україні.
- •6. Конституційно-правові характеристики української держави
- •8) Природа конституційних прав і свобод. Права людини і громадянина.
- •9. Класифікація основних прав і свобод. Рівність та рівноправність.
- •17. Конституційне право людини на свободу світогляду і віросповідання.
- •18. Система основних політичних прав і свобод громадян України.
- •19. Право на об’єднання та його органи регламентації.
- •20. Конституційне право людини на звернення.
- •21. Конституційне право громадян на проведення публічних заходів.
- •22. Економічні, соціальні та культурні права людини та громадянина в Україні.
- •23. Право приватної власності в Україні.
- •26. Конституційне право громадян на освіту.
- •27. Право на працю та право на страйк.
- •28. Конституційні обов’зки громадян України.
- •29. Військовий обов’язок.
- •30. Обов’язок сплачувати податки і збори.
- •33. Конституційні партії прав і свобод людини та громадянина.
- •34. Конституційні гарантії правосуддя.
- •35. Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •36. Політичні партії: поняття, роль, основні функції.
- •37. Поняття та структура конституційного статусу особистості.
- •38. Поняття, сутність та принципи громадянства України.
- •39. Підстави та порядок здобуття громадянства України
- •40. Підстави припинення громадянства України.
- •41) Належність до громадянства України.
- •42. Порядок змінення громадянства дітей.
- •43. Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства.
- •44. Правовий статус беженців, закордонних українців та іммігрантів в Україні.
- •45. Правове положення иноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •46. Право політичного притулку: поняття, сутність, забезпечення.
- •47. Поняття і сутність безпосередньої демократії, її основні форми.
- •48. Выбори: юридична природа, призначення, види.
- •49. Референдум: поняття, види. Правове забезпечення організації і проведення референдумів в Україні.
- •50. Поняття виборчої системи та виборчого права. Види виборчих систем.
- •51. Принципи виборчого права в Україні. Поняття, види.
- •53. Виборчі комісії: порядок, формування, види.
- •Формирование
- •Порядок работы
- •54. Висування, реєстрація та статус кандидатів у депутати.
- •55. Передвиборна агітація в період виборчої компанії.
- •56. Порядок голосування, підрахунку голосів виборців, встановлення результатів виборів та їх опублікування
- •57. Повторне голосування. Повторні вибори
- •58. Фінансування виборів. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян
- •59. Державно-правові (юридичні) ознаки унітарної держави
- •60. Суверенітет: поняття, види.
- •61. Державна територія поняття і склад. Державний кордон.
- •62. Територіальний устрій України. Система адміністративно-територіального устрою України.
- •63. Основи конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим
- •64. Органи державної влади в Україні: поняття, ознаки, види.
- •65. Порядок обрання Президента України.
- •69. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України.
- •98. Конституційні основи організації та діяльності прокуратури.
- •99. Система судів загальної юрисдикції в Україні.
- •100. Вища рада юстиції: склад, порядок формування, повноваження.
37. Поняття та структура конституційного статусу особистості.
В самом кратком виде правовой статус определяется в науке как юридически закрепленное положение личности в обществе. В основе правового статуса лежит фактический социальный статус, т.е. реальное положение человека в данной системе общественных отношений. Право лишь закрепляет это положение, вводит его в законодательные рамки. Социальный и правовой статусы соотносятся как содержание и форма.
Сердцевину, основу правового статуса личности составляют ее права, свободы и обязанности, закрепленные в Конституции и других важнейших законодательных актах. Это главным образом и определяет правовое положение личности в обществе, ее роль, возможности, участие в государственных делах. Разумеется, это положение зависит и от ряда других факторов. Правовой статус объективно отражает как достоинства, так и недостатки реально действующей политико-юридической системы, принципов демократии, государственных основ данного общества. Потому его нельзя правильно понять и раскрыть, не обращаясь к сущности того социального уклада, в условиях которого он складывается и функционирует.
Правовой статус - сложная, собирательная категория, отражающая весь комплекс связей человека с обществом, государством, коллективом, окружающими людьми. В структуру этого понятия входят следующие элементы: а) основные права и обязанности; б) законные интересы; в) правосубъектность; г) гражданство; д) юридическая ответственность; е) правовые принципы; ж) правовые нормы, устанавливающие данный статус; з) правоотношения общего (статусного) типа.
Также в структуре конституционного статуса личности выделяют три элемента:
Конституционные права — это такие юридически признанные возможности человека избирать вид и меру своего поведения, которые могут быть реализованы только при условии исполнения соответствующей (корреспондирующей) юридической обязанности государства в лице государственных органов, должностных лиц, а также других субъектов права (право на жилище, право на охрану здоровья и медицинскую помощь, право на образование, право на обращение в государственные органы и др.).
Конституционные свободы — это такие правомочия индивида, которые он может реализовывать самостоятельно, не вступая в правоотношения с другими органами государства, должностными лицами и другими субъектами права (право на жизнь, на достоинство, на свободу передвижения, слова, мысли, вероисповедания и т.п.). Реализация индивидом свобод, ему принадлежащих, предполагает лишь невмешательство со стороны других.
Конституционные обязанности — это предписанные и закрепленные в Конституции определенные вид и мера необходимого (должного) поведения (обязанность платить налоги, сохранять окружающую среду, защищать Отечество). Обязанность в принципе не предлагает возможность выбора, но, однако, границы выбора, хотя и узкие, все же есть. Так, если гражданин не хочет платить большие налоги, он может выбрать работу с меньшим заработком. Он вообще может не работать. Если мужчина не хочет служить в армии и его убеждениям или вероисповеданию противоречит несение военной службы, то он может быть занят на альтернативной гражданской службе.
Отличие конституционных прав, свобод от обязанностей носит принципиальный характер: за неисполнение обязанностей могут быть применены санкции, нежелание же использовать принадлежащие индивиду права и свободы не преследуется по закону.