- •1.Визначники другого, третього, n–го порядків, їх властивості.
- •2. Означення оберненої матриці. Довести теорему (необхідну і достатню умову існування оберненої матриці).
- •3. Системи n лінійних рівнянь з n невідомими, основні означення. Правило Крамера.
- •4. Властивості лінійно-залежних векторних систем.
- •5.Теорема (про розклад вектора за базисом векторної системи)
- •6.Різновиди рівнянь прямої на координатній площині .
- •7. Кут між двома прямими, умова паралельності та перпендикулярності прямих.
- •8. Дослідження рівняння II-го порядку з двома змінними (еліптичний випадок).
- •9. Дослідження рівняння II-го порядку з двома змінними(гіперболічний випадок).
- •10. Дослідження рівняння II-го порядку з двома змінними (параболічний випадок).
- •11. Означення границі послідовності. Сформулювати властивості збіжних послідовностей (властивості границі). Довести одну із них.
- •12. Нескінченно малі (нм) та нескінченно великі (нв) послідовності, їх властивості.
- •13. Арифметичні теореми для збіжних послідовностей.
- •14. Теореми порівняння.
- •15. Означення похідної функції, її економічний смисл.
- •16. Теореми про похідну складної та оберненої функцій.
- •17. Сформулювати арифметичні теореми для диференційовних функцій. Довести одну із них.
- •17. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Довести (на вибір) три із них.
- •19. Теореми (необхідна умова екстремуму, перша достатня умова екстремуму функції).
- •20. Опуклість, угнутість функції, точки перегину (необхідна та достатні умови).
14. Теореми порівняння.
Теорема
1. Якщо
послідовність
- збіжна, причому
,
тоді і
.
Теорема
2. Якщо
послідовності
та
- збіжні, причому
,
тоді
.
Теорема
3 (Гур’єва). Якщо
послідовності
та
- збіжні, причому
,
,
і для усіх членів послідовності
виконується умова
.
Тоді
.
Дано:
=
a>b
Довести:
,
Доведення:Розглянемо
послідовність {
}={
-
}.Знайдемо
границю послідовності {
}.
=
(
-
)=
-
=а-b>0.
За Т2 з останньої нерівності випливає, що існує такий номер N, починаючи з якого виконується нерівність >0 чи > .
Т5.Якщо послідовності
{
}і{
}
мають границі
=
і
,і,починаючи з деякого номеру N,виконується
нерівність
>=
,(
),
то
>=
Т6.(Гур’єва) .Якщо
послідовності {
}і{
}
мають одну й ту саму границю, рівну
а,і,починаючи з деякого номера
,виконується
нерівність
<=
<=
,(
),то
=
а.
Теорема (Вейерштрасса). Будь-яка монотонна обмежена послідовність має границю (є збіжною).
Базуючись на теоремі Вейерштрасса доводиться існування чудової границі:
(число
Ейлера).
15. Означення похідної функції, її економічний смисл.
Похідною функції
за аргументом х
в точці х0
називається границя відношення приросту
функції до віповідного приросту
аргументу, коли останній прямує до нуля
(якщо розглянута границя існує).
Позначається:
.
Економічний зміст похідної:
Якщо функція
визначає залежність витрат виробництва
від об’єму х виробленої продукції, то
похідна
дорівнює граничним витратам виробництва
(приблизно рівним витратам на випуск
-ої
одиниці продукції).
16. Теореми про похідну складної та оберненої функцій.
Теорема (похідна
складеної функції).
Нехай складена функція
визначена на множині х. Якщо функція
диференційовна в точці х0,
а зовнішня функція
диференційовна в точці
,
то складена функція
диференційовна в точці
і її похідна знаходиться за формулою:
,
тобто похідна складеної функції дорівнює добутку похідної зовнішньої функції на похідну її аргументу (внутрішньої функції).
Доведення. За
означенням
.
Поділимо і домножимо на приріст
,
який прямує до нуля при
(це випливає із диференційовності, а
значить, і неперервності функції
).
Дістанемо:
.
Теорему доведено.
Теорема (про
похідну оберненої функції).
Якщо функція
диференційовна в точці
і
,
то обернена функція
:
існує в деякому околі точки
;диференційовна в точці ,причому
,
тобто похідна оберненої функції дорівнює
оберненій величині похідної даної
функції.
17. Сформулювати арифметичні теореми для диференційовних функцій. Довести одну із них.
Теорема 1. Пусть функции u(x) и v(x) дифференцируемы в точке х0, тогда ф-ции U(X) +- V(X), U(X) * V(X) U(X) / V(X) (V(X) не равно 0) также дифференцируемы в точке Х0, причём их производные вычисляются по формулам:
Тоді їх алгебраїчна
сума
також диференційовна в точці
,
причому
.
Доведення. За
означенням:
,
оскільки
,
диференційовні в точці х0.
Теорему доведено.
.
Доведення.
За означенням:
.
В чисельнику
віднімемо і додамо добуток
,
перегрупуємо доданки та винесемо спільні
множники:
,
оскільки
,
диференційовні в точці x0
(а значить
– неперервні, тому
).
Теорему доведено.
Наслідок. Сталий множник виноситься за знак похідної, тобто:
.
