
- •1.Визначники другого, третього, n–го порядків, їх властивості.
- •2. Означення оберненої матриці. Довести теорему (необхідну і достатню умову існування оберненої матриці).
- •3. Системи n лінійних рівнянь з n невідомими, основні означення. Правило Крамера.
- •4. Властивості лінійно-залежних векторних систем.
- •5.Теорема (про розклад вектора за базисом векторної системи)
- •6.Різновиди рівнянь прямої на координатній площині .
- •7. Кут між двома прямими, умова паралельності та перпендикулярності прямих.
- •8. Дослідження рівняння II-го порядку з двома змінними (еліптичний випадок).
- •9. Дослідження рівняння II-го порядку з двома змінними(гіперболічний випадок).
- •10. Дослідження рівняння II-го порядку з двома змінними (параболічний випадок).
- •11. Означення границі послідовності. Сформулювати властивості збіжних послідовностей (властивості границі). Довести одну із них.
- •12. Нескінченно малі (нм) та нескінченно великі (нв) послідовності, їх властивості.
- •13. Арифметичні теореми для збіжних послідовностей.
- •14. Теореми порівняння.
- •15. Означення похідної функції, її економічний смисл.
- •16. Теореми про похідну складної та оберненої функцій.
- •17. Сформулювати арифметичні теореми для диференційовних функцій. Довести одну із них.
- •17. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Довести (на вибір) три із них.
- •19. Теореми (необхідна умова екстремуму, перша достатня умова екстремуму функції).
- •20. Опуклість, угнутість функції, точки перегину (необхідна та достатні умови).
7. Кут між двома прямими, умова паралельності та перпендикулярності прямих.
1) Угол между двумя прямыми
Означення. Кутом між двома прямими називається найменший додатний кут, на який потрібно повернути одну з прямих (проти обертання годинникової стрілки) до суміщення з іншою прямою. Очевидно, кут між двома прямими змінюються в межах 0≤ а ≤π . Дві прямі на координатній площині утворюють кути, один з яких дорівнюєа, а інший (180 ˚ -а). Оскільки за формулами зведення
cos (180˚-а)=-cosа, то для того, щоб знайти кут між двома прямими, потрібно знайти cos а.
Пусть 2 прямые заданы своими уравнениями
,
Тогда угол между ними откладываемый против часовой стрелки, вычисляется по формуле:
а =
Для того, щоб дві прямі на координатній площині були перпендикулярні, необхідно і достатньо, щоб виконувалась рівність:
А1А2 +В1В2=0
m1m2+n1n2=0
k1=-
Для того, щоб дві прямі на координатній площині були паралельні, необхідно і достатньо, щоб виконувалась рівність:
1.
=
2.
=
3. k1= k2
2) условие параллельности и перпендикулярности прямых
8. Дослідження рівняння II-го порядку з двома змінними (еліптичний випадок).
(линейное)
(второго
порядка)
С помощью поворота и переноса системы координат, Ур-ние можно привести к одному из следующих видов:
А Є
(-1; 0; 1) – уравнение кривой эллиптического
типа, а именно при А=1 ур-ние эллипса, при
А=0 – ура-ние вырожденного эллипса, при
А= -1 ур-ние мнимого эллипса
-
канонічне рівняння еліпса
Симетрія еліпса: Якщо точка М(x;y) належить еліпсу, то:
1.точка М1(х;-у), яка симетрична з точкою М(x;y) відносно осі Ох, також належить еліпсу, таким чином вісь Ох є віссю симетрії еліпса.
2.точка М2(-х;у) симетрична М(x;y) відносно Оу, також належить еліпсу. Отже, вісь Оу – вісь симетрії еліпса.
3.точка М3(-х;-у) симетрична М(x;y) відносно початку координат О, також належить еліпсу. Точка О – центр симетрії еліпса. Центр симетрії еліпса називають центром центром еліпса. Осі симетрії еліпса називають осями еліпса. Вершини еліпса. Точки перетин еліпса з його осями називають вершинами еліпса.
А1(а;0) і А2(-а;0) – вершини, що лежать на осі Ох.
В1(0;b) і В2(0;-b) – вершини на Оу
2а – велика вісь еліпса
2b – мала вісь еліпса
а – велика піввісь еліпса
b – мала піввісь еліпса
Ексцентриситет еліпса. Ексцентриситетом еліпса називають відношення фокусної відстані до довжини великої осі.
Фокуси. F1(-c;0), F2(c;0)
9. Дослідження рівняння II-го порядку з двома змінними(гіперболічний випадок).
,
А Є (-1; 0; 1) – уравнение кривой гиперболического
типа, а именно при А=1 ур-ние гиперболы,
при А=0 – ур-ние пары пересекающихся
прямых, при А=-1 – ур-ние сопряжённой
гиперболы
-
канонічне рівняння гіперболи
Симетрія гіперболи:
1.Вісь Ох – вісь симетрії гіперболи
2.Вісь Оу – вісь симетрії гіперболи
3.Точка О – точка симетрії гіперболи
Центр симетрії гіперболи називають центром гіперболи.
Осі симетрії гіперболи називають осями гіперболи.
Вершини гіперболи. Точки перетину гіперболи з її осями називають вершинами гіперболи.
А1(а;0) і А2(-а;0) – дійсні вершини гіперболи.
З віссю Оу гіпербола не перетинається, тому В1(0;b) і В2(0;-b) – уявні вершини гіперболи.
2а – дійсна вісь гіперболи
2b – уявна вісь
а – дійсна напіввісь
b – уявна напіввісь
Асимптоти гіперболи.
Т: Асимптоти гіперболи, заданої канонічний
рівнянням, є прямі
і
Ексцентриситет гіперболи – це відношення фокусної відстані до дійсної осі.
Фокуси. F1(-c;0), F2(c;0)