- •1.Визначники другого, третього, n–го порядків, їх властивості.
- •2. Означення оберненої матриці. Довести теорему (необхідну і достатню умову існування оберненої матриці).
- •3. Системи n лінійних рівнянь з n невідомими, основні означення. Правило Крамера.
- •4. Властивості лінійно-залежних векторних систем.
- •5.Теорема (про розклад вектора за базисом векторної системи)
- •6.Різновиди рівнянь прямої на координатній площині .
- •7. Кут між двома прямими, умова паралельності та перпендикулярності прямих.
- •8. Дослідження рівняння II-го порядку з двома змінними (еліптичний випадок).
- •9. Дослідження рівняння II-го порядку з двома змінними(гіперболічний випадок).
- •10. Дослідження рівняння II-го порядку з двома змінними (параболічний випадок).
- •11. Означення границі послідовності. Сформулювати властивості збіжних послідовностей (властивості границі). Довести одну із них.
- •12. Нескінченно малі (нм) та нескінченно великі (нв) послідовності, їх властивості.
- •13. Арифметичні теореми для збіжних послідовностей.
- •14. Теореми порівняння.
- •15. Означення похідної функції, її економічний смисл.
- •16. Теореми про похідну складної та оберненої функцій.
- •17. Сформулювати арифметичні теореми для диференційовних функцій. Довести одну із них.
- •17. Таблиця похідних основних елементарних функцій. Довести (на вибір) три із них.
- •19. Теореми (необхідна умова екстремуму, перша достатня умова екстремуму функції).
- •20. Опуклість, угнутість функції, точки перегину (необхідна та достатні умови).
4. Властивості лінійно-залежних векторних систем.
Векторы называются линейно зависимыми, если существует такая линейная комбинация , при не равных нулю одновременно ai , т.е. . Если же только при ai = 0 выполняется , то векторы называются линейно независимыми.
Свойство 1. Если среди векторов есть нулевой вектор, то эти векторы линейно зависимы.
Свойство 2. Если к системе линейно зависимых векторов добавить один или несколько векторов, то полученная система тоже будет линейно зависима.
Свойство 3. Система векторов линейно зависима тогда и только тогда, когда один из векторов раскладывается в линейную комбинацию остальных векторов.
Свойство 4. Любые 2 коллинеарных вектора линейно зависимы и, наоборот, любые 2 линейно зависимые векторы коллинеарны.
Свойство 5. Любые 3 компланарных вектора линейно зависимы и, наоборот, любые 3 линейно зависимые векторы компланарны.
Свойство 6. Любые 4 вектора линейно зависимы.
5.Теорема (про розклад вектора за базисом векторної системи)
Теорема
(розклад за базисом).
Будь-який вектор векторної системи
можна розкласти за її базисом, причому
однозначно.
Доведення: Розглянемо
систему векторів
,
,…,
,…
.
Нехай
,
,…,
– базис системи. Візьмемо довільний
вектор а системи. Можливі 2 випадки:
-
вектор базису
=
+
+…+
+…+
2. - не входить до базису
=
(1)
Припустимо, що існує ще один розклад аj за векторами базису ,тобто
=
(2)
Віднімемо від рівності (1) рівність(2)
Оскільки
,
,…,
-
Лінійно незалежні, то
6.Різновиди рівнянь прямої на координатній площині .
1)Уравнение прямой с угловым коэффициентом
Y= kx+b
B – ордината точки пересечения прямой с осью оу
K – тангенс угла между прямой и положительным направлением оси ох, отложенного против часовой стрелки.
Замечание: Недостаток данного уравнения заключается в том, что оно не описывает прямые параллельные оси оу, поскольку tg 90 не существует. Данные прямые описываются ур-нием х=а
2) Уравнение прямой, проходящей через заданную точку М (х1, у1), в заданном направлении k ( у-у1= k(х-х1) )
3) Уравнение прямой, проходящей через 2 заданные точки М1 (х1;у1); М2 (х2; у2)
Замечание: Если у2=у1, то данное уравнение определяет горизонтальную прямую у=у1; если х2=х1, то данное уравнение определяет вертикальную прямую х=х1
4) Общее уравнение прямой
Произвольное
уравнение первой степени с двумя
неизвестными
,
где
задаёт на координатной плоскости прямую.
Т. Кожна пряма лінія на площині в декартових прямокутних координатах визначається рівнянням першого степеня з двома змінними х і у
Ах+Ву+С=0 ( А2+В2>0)
Доведення: Кожна пряма лінія на площині може бути задана за допомогою вектора N=(A;B),перпендикулярного до заданої прямої і точки М(х0;у0) через яку проходить пряма. Рівняння такої прямої має вигляд А(х-х0)+В(у-у0)=0
Якщо в цьому рівнянні розкрити дужки, то одержимо Ах+Ву-(Ах0+Ву0)=0,
чи Ах+Ву+С=0, де С=-(Ах0+Ву0).
Коефіцієнти А і В при змінних = відповідним проекціям нормального вектора N на осі координат. Оскільки N<>0, то коефіцієнти рівняння повинні задовольняти умову А2+В2>0.
