
- •1. Вплив інформаційних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •2. Вплив науково-технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •3. Науково-технологічний прогрес і міжнародні відносини
- •4. Перспективи інноваційного науково-технологічного розвитку
- •5. Формування міжнародних інформаційних відносин як спеціалізованої галузі міжнародного співробітництва. Специфіка суб’єктів та об’єктів мів
- •6. Вплив процесів глобалізації на сфери міжнародного співробітництва (політичну, економічну, соціокультурну, інформаційно-технологічну тощо)
- •7. Причини та сутність суперечливості процесів глобалізації (амбівалентність, позитивні та негативні наслідки глобалізації)
- •9. Якісні та кількісні дослідження процесів глобалізації для країн світу
- •11. Теорії та концепції постіндустріального / інформаційного суспільства
- •Доба «Галактики Марконі» (інформаційна доба або електронне суспільство)
- •12. Базові характеристики інформаційного суспільства
- •13. Позитивні та негативні наслідки становлення інформаційного суспільства
- •14. Принципи та стратегії побудови інформаційного суспільства
- •15. Стратегії побудови інформаційного суспільства (глобальні, регіональні, національні)
- •16. Моделі побудови інформаційного суспільства (типова, ліберальна, соціально-орієнтована, інтегрована, керована, формальна)
- •17. Світовий саміт з інформаційного суспільства 2003-2005 рр. (мета, завдання, етапи, базові підсумкові документи).
- •18. Регіональні стратегії побудови інформаційного суспільства за матеріалами регіональних нарад Світового саміту з інформаційного суспільства.
- •19. Теоретичні засади міжнародної інформаційної політики (поняття «інформаційна політика», «міжнародна інформаційна політика», головні напрями міжнародної інформаційної політики).
- •20. Міжнародні організації у системі міжнародних інформаційних відносин (класифікація, загальна характеристика діяльності).
- •21. Міжнародні міжурядові організації у системі міжнародних інформаційних відносин.
- •22. Міжнародні міжурядово-корпоративні організації у системі міжнародних інформаційних відносин.
- •23. Діяльність оон в галузі інформації і комунікації.
- •24. Міжнародна інформаційна політика мсе
- •25. Міжнародна інформаційна політика юнеско
- •27. Регіональна інформаційна політика (визначення, мета, пріоритети та характеристика діяльності у сфері інформації та комунікації).
- •32. Рівні міжнародної інформаційної безпеки (глобальний, регіональний, національний).
- •34. Методи протидії інформаційним загрозам (моделі міжнародної інформаційної безпеки).
- •35. Визначення, мета, завдання та класифікація та інструменти зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •Новітні зовнішньополітичні комунікативні технології (публічна, громадська, віртуальна та медіадипломатія, іміджева дипломатія та державний бренд, культурна дипломатія, церковна дипломатія).
- •38. Поняття та теорії інформаційної економіки.
- •39. Рівні інформаційної економіки (глобальний, корпоративний, індивідуальний).
- •41. Інформаційні продукти та послуги. Міжнародний інформаційний бізнес. Ринок інформаційних продуктів та послуг.
Технології комунікації розглядаються як вирішальний фактор процесу формування певної соціально-економічної системи.
Ввів поняття «електронне суспільство» та «глобальне село».
Електронне суспільство характеризується стрімким розвитком електронних систем та глобалізацією комунікацій, що гармонізують людські відносини, перетворюючи планету на «глобальне село», забезпечують за допомогою поширення аудіовізуальної інформації ефект присутності у центрі будь-яких подій.
Вважав, що зміна епох передбачає зміну каналів комунікації:
Фактори
Етапи розвитку суспільства (роки)
1700-1900
1900-1945
1945- наш час
Тип революції
Промислова
У продуктивність праці
Революція в управлінні
Об’єкт інвестицій
Засоби виробництва
Виробничі відносини
ІКТ в системі управління
Основні ресурси
Техніка і природні ресурси
Людина і капітал
Знання і віртуальний капітал
Тип розвитку
Екстенсивний
Інтенсивний
інтенсивний
доба дописемного варварства
доба фонетичної писемності
доба «галактики Гутенберга»
Доба «Галактики Марконі» (інформаційна доба або електронне суспільство)
М. Кастельс
Дотримується цивілізаційного підходу до дослідження суспільства, тобто розділяє всю історію людства на три цивілізації: аграрну, індустріальну та інформаційну.
Для аграрної цивілізації фундаментальним елементом є кількісне зростання трудових зусиль і здобичі ресурсів, для індустріальної епохи – введення нових енергетичних джерел, для інформаційної епохи - технологія генерації знань і обробки інформації.
П. Дракер
Концепція подолання традиційного капіталізму:
Основними ознаками зрушень вважається
Перехід від індустріального господарства до економічної системи, заснованої на знаннях та інформації.
Подолання капіталістичної приватної власності і відчуження ( у його марксистському розумінні).
Формування нової системи цінностей сучасної людини і відмова від ідеї національної держави на користь глобальної економіки і глобального соціуму.
Співвідносить прогрес з трьома етапами зміни ролі знань у суспільстві:
Періодизація етапів розвитку суспільства
етап – пов'язаний із застосуванням знань для розробки знарядь праці, технологій, та організації промислового виробництва
етап – застосування знань до процесів організованою трудової діяльності
етап – (сучасний) характеризується тим, що знання стає основною умовою виробництва і «знання тепер використовуються для виробництва знань»
12. Базові характеристики інформаційного суспільства
зорієнтованість на інтереси людей,
інклюзивне ІС
зорієнтованість на розвиток
справедливе ІС
ІС має базуватися на етичних і моральних принципах, що не суперечать поняттю людської гідності
ІС має базуватися на ідеях багато культурності, багатомовності, діалогу культур та цивілізацій
солідарність та партнерство між усіма зацікавленими сторонами
глобальність процесу створення І
13. Позитивні та негативні наслідки становлення інформаційного суспільства
Ряд вчeних виділяють характeрні риси інформаційного суспільства:
вирішeна проблeма інформаційної кризи, тобто вирішeнe протиріччя між інформаційною лавиною й інформаційним голодом;
забeзпeчeний пріоритeт інформації в порівнянні з іншими рeсурсами;
головною формою розвитку станe інформаційна eкономіка;
інформаційна тeхнологія набуває глобальний характeр, охоплюючи всі сфeри соціальної діяльності людини;
формується інформаційна єдність всієї людської цивілізації;
рeалізовані гуманістичні принципи кeрування суспільством і впливу на навколишнє сeрeдовищe;
Крім позитивних момeнтів прогнозуються й нeбeзпeчні тeндeнції:
всe більший вплив на суспільство засобів масової інформації;
інформаційні тeхнології можуть зруйнувати приватнe життя людeй й організацій;
багатьом людям будe важко адаптуватися до сeрeдовища нового суспільства.
Існує нeбeзпeка розриву між “ інформаційною eлітою ” (людьми, що займаються розробкою інформаційних тeхнологій) і споживачами.