- •1. Вплив інформаційних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •2. Вплив науково-технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •3. Науково-технологічний прогрес і міжнародні відносини
- •4. Перспективи інноваційного науково-технологічного розвитку
- •5. Формування міжнародних інформаційних відносин як спеціалізованої галузі міжнародного співробітництва. Специфіка суб’єктів та об’єктів мів
- •6. Вплив процесів глобалізації на сфери міжнародного співробітництва (політичну, економічну, соціокультурну, інформаційно-технологічну тощо)
- •7. Причини та сутність суперечливості процесів глобалізації (амбівалентність, позитивні та негативні наслідки глобалізації)
- •9. Якісні та кількісні дослідження процесів глобалізації для країн світу
- •11. Теорії та концепції постіндустріального / інформаційного суспільства
- •Доба «Галактики Марконі» (інформаційна доба або електронне суспільство)
- •12. Базові характеристики інформаційного суспільства
- •13. Позитивні та негативні наслідки становлення інформаційного суспільства
- •14. Принципи та стратегії побудови інформаційного суспільства
- •15. Стратегії побудови інформаційного суспільства (глобальні, регіональні, національні)
- •16. Моделі побудови інформаційного суспільства (типова, ліберальна, соціально-орієнтована, інтегрована, керована, формальна)
- •17. Світовий саміт з інформаційного суспільства 2003-2005 рр. (мета, завдання, етапи, базові підсумкові документи).
- •18. Регіональні стратегії побудови інформаційного суспільства за матеріалами регіональних нарад Світового саміту з інформаційного суспільства.
- •19. Теоретичні засади міжнародної інформаційної політики (поняття «інформаційна політика», «міжнародна інформаційна політика», головні напрями міжнародної інформаційної політики).
- •20. Міжнародні організації у системі міжнародних інформаційних відносин (класифікація, загальна характеристика діяльності).
- •21. Міжнародні міжурядові організації у системі міжнародних інформаційних відносин.
- •22. Міжнародні міжурядово-корпоративні організації у системі міжнародних інформаційних відносин.
- •23. Діяльність оон в галузі інформації і комунікації.
- •24. Міжнародна інформаційна політика мсе
- •25. Міжнародна інформаційна політика юнеско
- •27. Регіональна інформаційна політика (визначення, мета, пріоритети та характеристика діяльності у сфері інформації та комунікації).
- •32. Рівні міжнародної інформаційної безпеки (глобальний, регіональний, національний).
- •34. Методи протидії інформаційним загрозам (моделі міжнародної інформаційної безпеки).
- •35. Визначення, мета, завдання та класифікація та інструменти зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •Новітні зовнішньополітичні комунікативні технології (публічна, громадська, віртуальна та медіадипломатія, іміджева дипломатія та державний бренд, культурна дипломатія, церковна дипломатія).
- •38. Поняття та теорії інформаційної економіки.
- •39. Рівні інформаційної економіки (глобальний, корпоративний, індивідуальний).
- •41. Інформаційні продукти та послуги. Міжнародний інформаційний бізнес. Ринок інформаційних продуктів та послуг.
39. Рівні інформаційної економіки (глобальний, корпоративний, індивідуальний).
Глобальний рівень поєднує економічне зростання країн і розвиток глобальної інформаційної економіки.
Корпоративний рівень пов’язаний із економічними здобутками корпорацій і фірм, які або розвивають інформаційну економіку із застосуванням нових технологій, або створюють і пропонують нові види інформаційного бізнесу та інформаційних продуктів.
Індивідуальний рівень передбачає економічне зростання і прибуток малого і середнього бізнесу на основі інформаційного бізнесу
40. Принципи (закони) інформаційної економіки (принцип зв’язку, принцип повноти, принцип переміщення, принцип достатку, принцип збільшення прибутків, принцип протилежності цін, принцип “безкоштовності”; принцип глобалізації, принцип хаосу, принцип децентралізації, принцип клонування, принцип постійного розвитку ІКТ; принцип міжнародної уніфікації та стандартизації, принцип постійного навчання, принцип електронних контрактних відносин).
У роботі К. Келлі, яка стала вже класичною, сформульовано основні принципи, на яких базуються теоретичні положення інформаційної економіки та визначаються механізми її функціонування.
Принцип єдиного системного зв'язку. Персональні комп'ютери та інше комп'ютерне обладнання пов'язані між собою телекомунікаціями та утворюють всесвітню мережу.
Принцип повноти. В інформаційній економіці цінність товару/послуги зумовлена різноманітністю пропозицій і щонайширшим їх розповсюдженням.
Принцип експоненти. Розвиток інформаційної економіки відбувається за експоненційним законом, що пов'язано з різким збільшенням кількості її елементів (наприклад, Web-вузлів). Відповідно до цього принципу кількість хостів у всесвітній мережі подвоюється кожні півроку.
Принцип зростаючого ефекту. Прихід в інформаційну економіку нових учасників сприяє збільшенню розмірів мережі. Завдяки збільшенню обсягів різноманітної інформації та мережі Internet до неї потрапляє все більша кількість учасників, тому з часом зростає обсяг продажу товарів/послуг.
Принцип зворотного ціноутворення. Ціни на товари/послуги мають тенденцію до зниження.
Система зворотного ціноутворення поширюється на мікропроцесори, телекомунікації, мікросхеми тощо. Ціни на телекомунікаційні та інформаційні послуги постійно знижуються, а відповідні потужності зростають досить швидко.
В інформаційній економіці вартість одного обчислення копії документів неухильно знижується при одночасному поліпшенні якості послуги. Мережа забезпечує постійне збільшення кількості нових вузлів і послуг.
Принцип "безкоштовності". В інформаційній економіці цінність товарів/послуг прямо пропорційна масштабу їх поширення. Тому зростання кількості наданих користувачам копій, зокрема програмних продуктів приводить до збільшення цінності кожної з них.
Принцип мережевої лояльності. Зазначений принцип визначає прихильність споживачів до певної компанії за рахунок одночасного застосування мережі і мережевих форм організації співпраці, що сприяє розширенню й удосконаленню мережі.
Принцип переоцінки цінностей. Цей принцип визначає поступове заміщення матеріальних цінностей системою знань та інформаційних цінностей. Частка інформаційної складової у вартості сучасних товарів постійно зростає. Відповідно до цього принципу постачальники продукції в Internet виготовляють каталоги і пропозиції з урахуванням конкретної групи спо
Принцип глобалізації. Географічне розташування компаній не має принципового значення, тому що інформаційна економіка — це сукупність тісно пов'язаних між собою електронних ринків товарів/послуг у світовому масштабі. Зокрема, американським Internet-компаніям, що працюють у сфері теле-комунікацій, конкуренцію становлять аналогічні компанії країн Європейського Союзу.
Принцип хаосу. Зазначений принцип полягає у тому, що на життєздатність компаній в інформаційній економіці впливає низка різноманітних факторів, які мають тенденцію до суттєвих змін за незначні інтервали часу, що у свою чергу визначає неврівноваженість відповідних сегментів ринку. Встановлено, що термін існування нового бізнесу в мережі значно коротший, ніж у традиційній економіці.
Принцип децентралізації. Децентралізований спосіб управління — це один із основних методів управління в інформаційній економіці, де відсутній центральний плановий орган координації діяльності учасників мережі.
Принцип клонування. В інформаційній економіці досить високими темпами відбувається щорічне зростання кількості споживачів, однорідні групи яких утворюють нові сегменти електронного ринку. Наприклад, якщо радіо потрібно було 38 років, щоб сформувати контингент постійних користувачів, телебаченню — 13 років, то Internet — тільки 5 років.
Додамо ще декілька важливих принципів розвитку інформаційної економіки.
Принцип постійного розвитку ІКТ. Цей принцип визначає, що в інформаційній економіці застосовують новітні ІКТ, які потребують постійного вдосконалення, наприклад технічне обладнання оснащається природномовним інтерфейсом.
Принцип міжнародної уніфікації, стандартизації. Необхідна стандартизація протоколів, технологій, платформ, інструментів, структур даних, онтологій, уніфікація середовища електронної економічної діяльності з метою взаємодії всіх елементів системи.
Принцип постійного навчання означає неперервний процес навчання і здобуття знань громадянами інформаційного суспільства. Необхідного рівня кваліфікації можна досягнути за рахунок проведення дистанційних курсів і створення загальнодоступних систем дистанційного навчання (СДН).
Принцип електронних контрактних відносин означає можливість укладати контракти дистанційно за допомогою систем електронного документообігу в інформаційному середовищі.
В інформаційній економіці відбуваються структурні зміни на макро- і мікрорівнях системи господарювання, а також глобалізація бізнесу. На мікрорівні ця зміна означає появу підприємств нового типу, які здійснюють свою діяльність в Internet та використовують працівників, котрі виконують роботу дистанційно (телеробота). Як приклад можна навести концепцію щодо побудови електронного робочого місця IBM Workplace.
На макрорівні отримала свій подальший розвиток така галузь економіки як інформаційна індустрія, що виникає у результаті злиття та поглинання галузей обчислювальної техніки (виробництво ПК, розробка програм, надання послуг з їх обслуговування), зв'язку (Internet, телефонія, кабельне телебачення, супутниковий зв'язок, радіо), інформаційного обслуговування (бібліотечна, архівна та видавнича справи, ринок інформаційних послуг), та появи нових галузей, а саме електронного бізнесу, електронної комерції, електронних ЗМІ, електронного уряду тощо.
Розвиток е-бізнесу приводить до значних змін в економіці, що обумовлено використанням нових методів ведення бізнесу.
