29. Основні етапи прогнозування в міжнародних відносинах

У практиці соціального прогнозування сформувалися 10 основних етапів здійснення прогнозів.

Перший етап:

передпрогнозна орієнтація з розробленням програми дослідження й уточненням завдання на прогноз; аналіз характеру і масштабів прогнозу; формулювання мети і завдань, робочих гіпотез; визначення методів і процесу організації прогнозування.

На цьому етапі здійснюється аналіз об'єкта прогнозування на відповідність основним принципам, а також забезпечується верифікація прогнозу шляхом зіставлення з прогнозами об'єктів-аналогів.

Другий етап — побудова вихідної (базової) моделі прогнозованого об'єкта методами системного аналізу.

Третій етап — збирання даних контексту прогнозування — сукупності зовнішніх щодо об'єкта прогнозування умов, значущих для вирішення його завдань (наприклад, прогноз стабільності політичної системи передбачає врахування прогнозів економічного розвитку на перспективу).

Четвертий етап — побудова передмодельних сценаріїв, динамічних рядів показників.

П'ятий етап — створення серії гіпотетичних (попередніх) пошукових моделей методами пошукового аналізу з конкретизацією мінімального, максимального і найвірогіднішого значення.

Шостий етап — побудова серії гіпотетичних нормативних моделей згідно із заданими реальними нормами, ідеалами, цілями.

Сьомий етап — оцінка достовірності й точності, а також обґрунтованості (верифікації) прогнозу методами опитування експертів.

Восьмий етап — вироблення рекомендацій для рішень у сфері управління на основі зіставлення пошукових і нормативних моделей.

Дев'ятий етап — експертиза підготовленого прогнозу і рекомендацій та їх доробка з урахуванням обговорення; здання їх замовнику.

Десятий етап — зіставлення матеріалів уже розробленого прогнозу з новими даними прогнозного контексту і започаткування нового циклу досліджень.

30. Пошукові та нормативні методи прогнозування

За ступенем обґрунтування прогнози поділяються на пошукові (дослідні) і нормативні. Пошукове прогнозування оцінює перспективні тенденції розвитку економіки, а нормативне пов'язане з визначенням шляхів і термінів досягнення бажаного стану економічного та соціального розвитку країни на основі досягнутих результатів. Нормативне прогнозування здійснюється на базі завчасно визначеної мети. Його завдання — визначити шляхи й терміни досягнення можливого стану економіки в майбутньому на основі заданих нормативів.

Слід чітко уявляти собі, що пошукові та нормативні методи прогнозування не конкурують і не замінюють один одного. І ті й інші мають істотне значення і повинні застосовуватися разом. Зазвичай ніхто не береться за складання пошукового прогнозу якої-небудь технології до тих пір, поки не буде складений нормативний прогноз (принаймні неявний) про те, що дана технологія потрібна. Подібним же чином ніхто зазвичай не становить нормативний прогноз, не маючи хоч якогось уявлення про те, що поставлені цілі можна досягти. Трьома найпоширенішими методами нормативного прогнозування є: дерево цілей, морфологічні моделі та блок-схеми послідовності виконання завдань. Дерева цілей використовуються тоді, коли аналізовану систему чи процес можна представити у вигляді рівнів причинних взаємозв'язків, рівнів складності, або ієрархічних рівнів. Морфологічні моделі застосовуються в тих випадках, коли систему або процес можна розчленувати на елементи, які можна видозмінювати незалежно один від одного. Блок-схеми послідовності виконання завдань використовуються в тих випадках, коли систему або процес можна представити у вигляді однієї або декількох ланцюжків послідовних етапів.