26. Аналітичний метод прогнозування

— здійснюється на основі логічного аналізу ситуації, що склалася, і передбачає підготовку аналітичних доповідних записок. Аналітичні методи прогнозування, які базуються на економіко-математичному моделюванні, доцільно застосовувати при наявності досконалої вхідної інформації і можливості формалізації процесів, що прогнозуються.

27. Суспільне значення та види прогнозування

Людині властиве постійне прагнення хоча б трохи підняти завісу й заглянути у завтрашній день, щоб передбачити хід майбутніх подій. Основна причина, яка спонукає людину займатися прогнозу-ванням, полягає в бажанні краще зрозуміти сучасні їй явища. До того ж здатність до прогнозування є однією з головних функцій людської свідомості. Ще Платон зазначав, що людина завше прагне проникнути очима розуму в майбутнє. Подібне бажання ще більшою мірою властиве тим, хто займається практикою управління соціально-політичними процесами. Та й сама суспільно-політична практика засвідчує: чим вищий рівень прогнозування, тим ефективнішими і результативнішими є планування та управління.

Види прогнозів Економічне прогнозування — це система наукових досліджень про можливі напрями майбутнього розвитку економіки та її окремих галузей. У макроекономічному плануванні воно відіграє особливу роль, тому що дає можливість імовірного бачення досліджуваного об'єкта в майбутньому. Наукове прогнозування є формою наукового передбачення. Воно, як правило, передує розробці соціально-економічних і науково-технічних програм та планів. Залежно від сфери застосування прогнозування буває соціально-економічним і науково-технічним. Соціально-економічне прогнозування дає оцінку можливим перспективним змінам економічних і соціальних умов життєдіяльності суспільства. Науково-технічне прогнозування націлене на розробку наукових, технічних і технологічних засобів реалізації планів соціально-економічного розвитку. Залежно від рівня управління прогнозування поділяється на народногосподарське, галузеве (або регіональне) і прогнозування розвитку підприємств. Народногосподарське прогнозування враховує можливості оптимального досягнення мети виробництва, виконання завдань економічного розвитку. Галузеве прогнозування здійснюється з урахуванням пропозицій різних галузей та регіонів. Прогнозування розвитку фірм, корпорацій, підприємств виконується з урахуванням нових тенденцій економічного й соціального аспекту та найновіших досягнень техніки та технології виробництва.

28. Основні категорії, інструменти та види прогнозування.

Підкресливши актуальність проблеми, варто зафіксувати основні її поняття. Прогноз— науково обґрунтоване судження про можливі стани певного явища в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни їх реалізації. Прогноз є універсальним методом і водночас невід'ємною функцією будь-якої наукової дисципліни. Прогноз, з одного боку, спирається на знання про невідомі на момент прогнозування властивості об'єктів реальної дійсності, а, з іншого — на знання про властивості неіснуючих на момент прогнозування об'єктів. У сучасній науці розрізняють три основні способи прогнозування: екстраполяцію, моделювання та експертизу. Із сукупності різноманітних методів та напрямів їх застосування складається так звана прогнозна система. Розроблення зазначеної системи,' як правило, здійснюється з урахуванням вимог прогностики.

Прогностика — теорія і методологія розроблення прогнозів, дослідження динаміки та перспектив розвитку соціальних процесів, певних явищ людського співіснування. Прогностичні дослідження постійно вдосконалюють наукові засоби підвищення обгрунтованості та ефективності прогнозів. Сучасна прогностика враховує спів-існування в цивілізаційному розвитку неоднакових темпів соціального розвитку — зон прискорених та уповільнених змін, співіснування елементів традиції та сучасності, зіткнення старого і нового в соціально-політичних процесах, наявність інерції та маятникових інверсій.

Основним інструментарієм, яким оперує прогностика, є :

ретроспективний аналіз;

нелінійні методи опанування майбутнього,

стратегія і тактика моделювання сценарного простору;

проектування оптимальних траєкторій;

моніторингові зрізи громадської думки;

визначення недоступних для людського розуміння зон індивідуального і суспільного буття людини.

Процес, позначений терміном "прогнозування", як правило, передує розробленню планів, програм, проектів. Водночас за його допомогою прогнозуються також наслідки їх забезпечення. Основу прогнозування здебільшого становлять такі взаємопов'язані джерела інформації про майбутнє:

-оцінка перспектив розвитку майбутнього стану прогнозованого явища на основі існуючого досвіду, найчастіше за допомогою аналогії з уже відомими схожими явищами і процесами;

-екстраполяція на майбутнє певних тенденцій, закономірності яких у минулому і сучасному досить добре відомі;

-моделювання передбачуваного стану певного явища чи процесу відповідно до очікуваних або бажаних змін, характер і перспективи розвитку яких достатньо відомі.

Прогнозування як випереджальне відображення дійсності в кожній науці має специфічні характеристики. Суспільні науки, в тому числі й політологія, займаються соціальним прогнозуванням, у межах якого вчені-політологи виділяють як невід'ємну й водночас специфічну складову політичне прогнозування.

Соціальне прогнозування — дослідження перспектив розвитку соціальних процесів і явищ, мета якого — підвищення наукової обґрунтованості та ефективності соціального програмування, плану-вання і управління.

Види прогнозів Економічне прогнозування — це система наукових досліджень про можливі напрями майбутнього розвитку економіки та її окремих галузей. У макроекономічному плануванні воно відіграє особливу роль, тому що дає можливість імовірного бачення досліджуваного об'єкта в майбутньому. Наукове прогнозування є формою наукового передбачення. Воно, як правило, передує розробці соціально-економічних і науково-технічних програм та планів. Залежно від сфери застосування прогнозування буває соціально-економічним і науково-технічним. Соціально-економічне прогнозування дає оцінку можливим перспективним змінам економічних і соціальних умов життєдіяльності суспільства. Науково-технічне прогнозування націлене на розробку наукових, технічних і технологічних засобів реалізації планів соціально-економічного розвитку. Залежно від рівня управління прогнозування поділяється на народногосподарське, галузеве (або регіональне) і прогнозування розвитку підприємств. Народногосподарське прогнозування враховує можливості оптимального досягнення мети виробництва, виконання завдань економічного розвитку. Галузеве прогнозування здійснюється з урахуванням пропозицій різних галузей та регіонів. Прогнозування розвитку фірм, корпорацій, підприємств виконується з урахуванням нових тенденцій економічного й соціального аспекту та найновіших досягнень техніки та технології виробництва.