Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Ознайомтесь з:	1.1. Класифікацією мікроорганізмів
2. Вивчіть:	2.1. Основні форми бактерій 2.2. Коротку морфологічну характеристику грибів, спірохет, рикетсій, найпростіших, вірусів 2 3. Принципи взяття досліджуваного матеріалу
3. Повторіть:	3.1. Будову бактерійної клітини З 2. Техніку роботи з імерсійною системою мікроскопа

Питання для самоконтролю:

1. Якою класифікацією мікроорганізмів користуються на сьогоднішній день?

2. Які основні форми бактерій Ви знаєте?

3. Будова бактерійної клітини.

5. Коротка морфологічна характеристика грибів, спірохет, рикетсій, вірусів.

6. Опишіть представників мікроорганізмів тваринного походження.

7. Принципи взяття матеріалу на мікробіологічні дослідження

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти мікроскопують під імерсійною системою мікроскопа готові мікропрепарати, вивчають основні форми мікроорганізмів; замальовують мікроскопічну картину у щоденник. Закріплюють знання з принципів взяття досліджуваного матеріалу та його транспортування до лабораторії.

Перелік практичних навичок

1. Мікроскопія мікропрепаратів, визначення основних форм мікроорганізмів.

Алгоритми виконання практичних навичок:

І. Мікроскопування мікропрепарату під імерсійною системою мікроскопа

Завдання	Вказівки до завдання
1. Підготуйте до роботи мікроскоп	Правила підготовки мікроскопа і мікропрепарату див.у практичній роботі №1
2. Розгляньте під імерсійною системою готові мікропрепарати
3. Зверніть увагу на: ● форму мікроорганізмів ● їх розміщення ● забарвлення	Користуйтесь знаннями морфології мікроорганізмів
4. Визначіть вид мікроорганізмів
5. Замалюйте мікроскопічну картину у щоденник

Іі. Принципи взяття матеріалу на мікробіологічні дослідження

1. Матеріал береться стерильним інструментарієм, дотримуючись правил асептики та антисептики

2. Вміщується у стерильний посуд (банки, пробірки, флакони), дотримуючись правил стерильності (над пальником)

● зразки крові, сироватки крові у флаконах. пробірках необхідно

герметично закрити гумовими корками

● матеріал з довкілля вміщують у нові поліетиленові пакети або

стерильний скляний посуд і ретельно упаковують

3. Бажано, матеріал тут же після взяття посіяти на живильне середовище

4. Якщо матеріал доставляють до лабораторії, це необхідно зробити якнайшвидше (не пізніше 2 год після взяття)

● транспортувати матеріал у закритому посуді, щоб запобігти

розповсюдженню мікроорганізмів у навколишньому середовищі

● дотримуватись температурного режиму

● запобігати впливу факторів навколишнього середовища(висушування,

дії УФП, високих температур)

● при потребі додавати консервуюче (транспортне) середовище

5. До кожної проби додається супроводжуюча документація

Будь – який матеріал, що забирається для дослідження, розглядайте як потенційно небезпечний!

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему №3:

Мікроскопічний метод діагностики

Актуальність теми

Визначення і дослідження морфології мікроорганізмів у заразному матеріалі важливе для діагностики інфекційних захворювань та наукових досліджень. З цією метою застосовують мікроскопічний метод лабораторної діагностики. Він базується на безпосередньому виявленні у матеріалі пацієнта морфологічних і структурних особливостей збудника для його ідентифікації. У переважній більшості, це орієнтовний метод діагностики і є першим етапом мікробіологічних досліджень. Хоча є захворювання (гонорея, епідемічний цереброспінальний менінгіт, малярія, бореліози, первинний сифіліс тощо) де цей метод діагностики є ведучим.

З цією метою молодший медичний спеціаліст повинен володіти навичками виготовлення мікропрепарату, його фарбуванням простим або складним методами, мікроскопії під імерсійною системою і визначенням виду мікроорганізмів.