Питання для самоконтролю:

1. Короткі відомості про морфологію та біологічні властивості збудника дифтерії.

2. Особливості взяття матеріалу на дослідження при дифтерії та доставка його до лабораторії,

3. На які живильні середовища сіють досліджуваний матеріал , що містить коринебактерії дифтерії?

4. Який матеріал і якими методами відбирають для дослідження за підозри на коклюш? За яких умов його транспортують?

5. Які живильні середовища використовують для первинного посіву матеріалу для виділення бордетел?

6. Препарати для специфічної профілактики дифтерії, коклюшу; терміни вакцинації та ревакцинації згідно Календаря профілактичних щеплень

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти вивчають морфотинкторіальні та культуральні властивості збудників дифтерії, коклюшу. Мікроскопують готові мазки.

Опрацьовують техніку взяття досліджуваного матеріалу, його транспортування до лабораторії. Здійснюють первинний посів матеріалу на живильні середовища, оформляють супровідну документацію. Вивчають препарати для специфічної профілактики та терапії дифтерії, коклюшу.

Перелік практичних навичок

1. Взяття матеріалу для мікробіологічного дослідження при дифтерії, коклюші, його транспортування.

2. Первинний посів матеріалу на живильні середовища.

3. Виготовлення мазка з тампону.

4. Оформлення супровідної документації.

Коринебактерії дифтерії

І. Особливості взяття досліджуваного матеріалу

Досліджуваний матеріал (плівку) беруть із місця ураження дотримуючись усіх принципів та правил його взяття:

♦ дифтерія зіва – слиз (плівку) із зіва та носа

♦ дифтерія незвичайної локалізації – матеріал із зіва, носа та органів, які уражені

♦ на вимогу епідеміолога забирають змиви з іграшок та інших предметів, харчові продукти.

1. Матеріал із зіва забирають натще або не раніше ніж через 2 год. після їжі.

2. Взяття матеріалу проводять до початку антибіотикотерапії та не раніше, ніж через 3 доби після відміни лікування.

3. Для взяття матеріалу використовують сухі стерильні ватні тампони або попередньо змочені 5%розчином гліцерину, вмішені у пробірку й простерелізовані.

4. При транспортуванні на великі відстані використовують ватні тампони, зволожені ізотонічним розчином хлориду натрію.

Іі. Алгоритми виконання практичних навичок

1. Взяття мазка із зіва та носа (див. практичне заняття «Лабораторна діагностика хвороб, викликаних патогенними коками»)

2. Посів досліджуваного матеріалу тампоном на чашку Петрі

(див. практичне заняття «Фізіологія мікроорганізмів»)

При підозрі на дифтерію для посіву досліджуваного матеріалу застосовують живильні середовища: кров’яно-телуритовий агар, кров’яний агар, сироватковий агар, які попередньо зігріті.

Ііі. Методи лабораторної діагностики

1. Мікроскопічний

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте під мікроскопом препарат, виготовлений з культури C.diphtheriae пофарбований за методом Нейсера ( при неможливості – малюнок в атласі, мультимедійну презентацію). 2. Зверніть увагу на: ♦ форму збудника ♦ забарвлення ♦ розміщення ♦ наявність зерен волютину 3. Замалюйте мікроскопічну картину