Питання для самоконтролю:

1. Загальна характеристика роду сальмонел

2. Основні морфологічні та культуральні ознаки сальмонел

3. Який матеріал відбирають у пацієнтів з підозрою на харчові токсикоінфекції, викликані сальмонелами?

4. На які живильні середовища здійснюють первинний посів досліджу-ваного матеріалу?

6. Умови транспортування матеріалу до лабораторії.

7. Основні методи лабораторної діагностики сальмонельозів

8. Який досліджуваний матеріал беруть на дослідження при тифо-паратифозних захворюваннях в залежності від періоду захворювання та які методи діагностики при цьому застосовують?

9. Специфічна профілактика і терапія захворювань, викликаних кишковими бактеріями.

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти проводять посів випорожнень на живильні середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар. Спостерігають за ростом сальмонел на живильних середовищах. та диференціюють його з ростом ешерихій, шигел. Представляють схему мікробіологічної діагностики тифо-паратифозних захворювань та сальмонельозів.

Перелік практичних навичок

1. Взяття матеріалу для мікробіологічного дослідження при кишкових інфекціях.

2. Посів випорожнень на живильні середовища

1. Взяття та посів випорожнень при сальмрнельозах

Для виділення та ідентифікації мікроорганізмів родини кишкових бактерій необхідно зібрати у пацієнта випорожнення та здійснити їх посів на диференціально-діагностичні середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар. Алгоритми виконання практичних навичок повторіть з теми №11.

ІІ. Орієнтовна карта спостереження за ростом збудників

кишкових бактерій на живильних середовищах

Завдання	Самостійні записи
Розгляньте ріст сальмонел на живильних середовищах Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агарі та порівняйте його з ростом ешерихій, шигел 3. Зробіть записи та малюнки у щоденник, порівняйте, поясніть

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему №13:

Лабораторна діагностика хвороб, викликаних особливо небезпечними інфекціями

Актуальність теми

Холеру відносять до особливо небезпечних інфекцій, яка схильна до спустошливих епідемій і, навіть, пандемій. Сьогодні у світі реєструється 9-а пандемія холери, викликана V.еltor та виникають епідемії, викликані V.choleraе (0139 «Бенгал» ).

В Україні епідемічна ситуація залишається складною – спалахи постійно виникають в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях, Республіці Крим, де збудника виявляють у воді і рибах.

До особливо небезпечних інфекцій відносять захворювання, спричинені збудниками чуми, туляремії, сибірської виразки.

В історії відомо 3 пандемії чуми, під час яких загинули мільйони людей. Характеризується захворювання важким перебігом та високою летальністю. В Україні є осередки «дикої чуми» в південних областях. Туляремія має більш сприятливий прогноз; спорадичні і групові захворювання реєструються в Одеській , Миколаївській, Волинській та інших областях.

Бруцельоз характеризується хронічним перебігом та ураженням практично всіх органів і систем; небезпечний тим, що зараження йде від тварин і часто завершується інвалідизацією.

Сибірка – ОНІ, яка найчастіше проявляється шкірною формою ураження, високою летальністю. В Україні спорадичні випадки зустрічаються практично по всій території.

Деякі з цих інфекцій є зоонозними, носять природно-вогнищевий характер, небезпечні також тому, що їх збудники використовують для виготовлення біологічної зброї ( біотерору).

Отже, молодшому медичному спеціалісту необхідні знання властивостей збудників та методів лабораторної діагностики.