Питання для самоконтролю:

1. Загальна характеристика родини кишкових бактерій.

2. Основні морфологічні та культуральні ознаки ешерихій, шигел.

3. Який матеріал найчастіше відбирають у пацієнтів з підозрою на кишкові інфекції?

4. Особливості взяття випорожнень при кишкових інфекціях.

5. На які живильні середовища здійснюють первинний посів досліджу-ваного матеріалу?

6. Умови транспортування матеріалу до лабораторії.

7. Основні методи лабораторної діагностики кишкових інфекцій

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти проводять посів випорожнень на живильні середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар. Спостерігають за ростом ешерихій шигел на живильних середовищах. Представляють схему мікробіологічної діагностики патогенних ентеробактерій, виконані індивідуальні завдання.

Перелік практичних навичок

1. Взяття матеріалу для мікробіологічного дослідження при кишкових інфекціях.

2. Посів випорожнень на живильні середовища

Алгоритми виконання практичних навичок:

Для виділення та ідентифікації мікроорганізмів родини кишкових бактерій посів випорожнень здійснюють на диференціально-діагностичні середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар.

1. Посів випорожнень бактеріологічною петлею

Посів здійснюють в мікробіологічній лабораторії. Досліджуваний матеріал (випорожнення) до посіву попередньо готують. Їх розводять ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:10, дають відстоятись 30хв., доки великі частки осядуть на дно. Посівним матеріалом служить поверхнева рідина.

Техніку посіву бактеріологічною петлею повторіть (див. методичні рекомендації до практичного заняття на тему: «Фізіологія мікроорганізмів»).

Іі .Посів випорожнень шпателем

Шпателем випорожнення сіють у мікробіологічній лабораторії або безпосередньо із судна (горщика) біля ліжка пацієнта.

У лабораторії випорожнення попередньо готують до посіву (див. вище).

Безпосередньо із судна (горщика) випорожнення шпателем набирають з кількох місць.

Техніку посіву шпателем повторіть (див. методичні рекомендації до практичного заняття на тему: «Фізіологія мікроорганізмів»).

Ііі. Взяття випорожнень ректальною петлею та посів на живильне середовище

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Одягніться відповідно до вимог		Обов’язково гумові рукавички та клейончастий фартух
2. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріал	2.1. Ректальну петлю 2.2. Диференціально-діагностичні середовища Ендо, Плоскірєва 2.3. Лоток для відпрацьованого матеріалу	Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними
3. Укладіть пацієнта	3.1. Укладіть пацієнта на лівий бік 3.2. Подайте вказівку зігнути ноги в колінах і притягнути їх до живота	Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, етики та деонтології
4. Візьміть досліджуваний матеріал	4.1. У праву руку візьміть ректальну петлю, як перо 4.2. Лівою рукою розведіть сідниці пацієнта 4.3. Введіть ректальну петлю в анальний отвір на глибину 3-5см у напрямку до пупка, а потім паралельно до хребта ще на 5-7см 4.4. Легким обертальним рухом наберіть випорожнення 4.5. Виведіть ректальну петлю з анального отвору	Працюйте уважно, щоб не травмувати анальний отвір та пряму кишку Дотримуйтесь правил стерильності
5. Здійсніть посів на живильне середовище	5.1. Привідкрийте чашку Петрі із поживним середовищем 5.2. Введіть ректальну петлю до краю чашки 5.3. Зробіть кілька щільних штрихів, а потім зигзагоподібними рухами здійсніть посів по поверхні середовища 5.4. Петлю помістість у лоток з дезінфектантом	Уважно! При введенні петлі не торкайтесь зовнішніх країв чашки
6. Знезаразьте інструментарій, відпрацьований матеріал, руки	6.1. За відомими Вам правилами
7. Оформіть супровідну документацію	7.1. Зразок оформлення супровідної документації див.у попередньому занятті
8 Транспортуйте до лабораторії	8.1. Транспортування посівів до лабораторії повторіть з попереднього заняття

ІІ. Орієнтовна карта спостереження за ростом збудників

кишкових бактерій на живильних середовищах

Завдання	Самостійні записи
Розгляньте ріст ешерихій, шигел на живильних середовищах Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агарі 2. Проведіть диференціальну діагностику за характером росту 3. Зробіть записи та малюнки у щоденник, порівняйте, поясніть.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему №12:

Лабораторна діагностика хвороб, викликаних кишковими бактеріями (сальмонелами)

Актуальність теми:

Рід Salmonella включає нині понад 2300 серологічних варіантів збудників. Їх кількість щорічно поповнюється, в середньому, на 50 нових сероваріантів. Представниками роду є: збудники черевного тифу, паратифів А і Б, сальмонели – збудники харчових токсикоінфекцій.

Тифо-паратифозні захворювання - це класичний приклад кишкової лихоманки, до якої природна сприйнятливість людей є високою.

Сальмонельози – антропозоонозна інфекція, яка здебільшого пов’язана з вживанням інфікованих харчових продуктів. За даними ВООЗ, у країнах Європи щорічно на сальмонельоз хворіють більше 1млн. людей.

Великою медичною проблемою сьогодення є внутрішньолікарняний сальмонельоз. Його викликають госпітальні штами сальмонел, які є поліантибіотикорезистентними. До епідемічного процесу першими залучаються діти у віці до 1 року,пацієнти хірургічних та реанімаційних відділень, які перенесли обширні оперативні втручання, особи похилого віку, пацієнти з важкою соматичною патологією та імунодефіцитами.

Отже, знання морфологічних, культуральних і біологічних властивостей сальмонел дає змогу молодшому медичному спеціалісту віддиференціювати один вид збудника від іншого, а мікробіологічна діагностика захворювань, викликаних представниками родини кишкових бактерій, має велике значення в практичній медицині для встановлення діагнозу, так як останній час у зв’язку з погіршенням санітарно- епідеміологічної обстановки, збільшенням завозу продуктів з-за кордону сумнівної якості, кількість їх неухильно зростає.