Іv. Стерилізація лабораторного посуду

Лабораторний посуд (чашки Петрі, піпетки градуйовані і пастерівські, флакони, колби, пробірки) перед стерилізацією знезаражують, ретельно миють

і висушують.

1. Чашки Петрі загортають у папір по одній або кілька штук; при наявності складають у спеціальні металеві пенали.

2. Широкий кінець градуйованої піпетки закривають ватою, загортають у довгі смужки паперу шириною 4-5см. На папері відзначають об'єм загорнутої піпетки. Гострі кінці пастерівських піпеток запаюють у полум'ї пальника, отвір протилежного кінця закривають ватою, загортають у папір по

10 - 15 шт.

Загортати треба уважно, щоб не зламати кінці капілярів!

4. Флакони, колби, пробірки закривають ватно-марлевими корками.

Поверх корків (крім пробірок) надягають паперовий ковпачок. Пробірки зв'язують по 5-30 шт. і загортають у папір. Корки повинні входити у колби, флакони на 2/3 своєї довжини не досить вільно, але і не досить щільно!

Стерилізують лабораторний посуд у сухожаровій шафі (печі Пастера) при температурі 160 - 165°С 1 годину.

Загорнутий у папір посуд зберігається стерильним протягом 3 діб. Не загорнутий - необхідно використати протягом доби.

Стерилізацію у біксах проводять з відкритими отворами!

V. Контроль якості стерилізації

Контроль якості стерилізації проводять з допомогою трьох видів тестів:

1. Фізичний метод – використовують максимальний термометр в автоклаві і ртутний термометр у сухо жаровій шафі та ін активаторах.

2. Хімічний метод – застосовують кристалічні хімічні речовини:

♦ для контролю якості стерилізації в автоклаві:

● бензойну кислоту з фуксином ● сечовину

● фенацетин ● антипірин

● бета-нафтол ● сірку

♦ для контролю якості стерилізації у сухожаровій шафі:

● сахарозу

● тіосечовину

● альбуцид

3. Біологічний метод – використовують біотести, виготовлені з тест- культури мікроорганізмів (з групи антракоїдів). У стерилізатор вміщують щонайменше 5 тестів та 1(контрольний) залишають при кімнатній температурі. Після стерилізації змиви з біотестів засівають на живильні середовища. Результат читають слідуючим чином:

- у змивах, які перебували у стерилізаторі,росту культури не повинно бути;

- у змивах з контрольного тесту – рясний ріст культури.

Vі. Знезараження та утилізація гострокінцевих виробів медичного призначення одноразового використання

Гострокінцеві вироби медичного призначення після використання є потенційно небезпечними щодо можливості інфікування вірусними гепатитами В, С, ВІЛ, збудниками інших інфекцій з парентеральним механізмом передачі і підлягають обов’язковому знезараженню.

1. Після використання вироби попередньо 2 -3 рази промивають у дезінфектанті, набираючи його через голку (знімати голки категорично забороняється).

2. Набирають дезінфектант у шприц, системи для трансфузій розрізають на окремі частини і вироби повністю занурюють у дезінфектант.

Вироби, що знезаражуються, повинні знаходитись у тісному контакті

з дезінфектантом (не бути оточеними повітрям і не містити пухирців

повітря). Не підлягають знезараженню ковпачки шприців.

3. Ємкості для приготування дезінфектантів повинні бути з матеріалу, який не б’ється. Перед повторним знезараженням ємкості ретельно миють.

4. Збір частин виробів після знезараження проводиться у використану картонну тару, саморобні картонні контейнери тощо.

5. Голки після знезараження знімають, поміщають у використану скляну або пластикову тару.

Знезаражені медичні вироби здаються особам, відповідальним за збір

6. Для знезараження використовуються розчини дезінфектантів, в режимах дезінфекції, встановлених діючими директивними документами:

накази МОЗ України від 22.10.1993р. №223 «Про збір, знезараження використаних медичних виробів одноразового призначення», від 25.05.2000р. №120 «Про вдосконалення медичної допомоги хворим на

ВІЛ – інфекцію/СНІД», Державним реєстром деззасобів, дозволених до використання в Україні станом на 30.07.2007р.(технічні регламенти використання деззасобів).

7. Для знезараження виробів сильно забруднених кров’ю, необхідно використовувати дезінфектанти нового покоління, які ефективно діють в умовах білкового навантаження.

8. Після знезараження вироби медичного призначення повинні зберігатись у приміщенні, яке має обмежений доступ.

9. Використаний дезінфектант розводять водою у співвідношенні 1:10 і зливають у каналізацію.

Утилізація виробів медичного призначення проводиться:

1. Шляхом заключення угод з підприємствами різних форм власності на утилізацію виробів.

2. Спалювання у спеціалізованих печах при t -180ºС (найбільш оптималь-ний варіант) – спалювання у спеціалізованих печах можна проводити у містах і районах, де є підприємства, які використовують ці печі або у печах підприємств, які виробляють цеглу тощо.

3. Відкрите спалювання або спалювання у металевих бочках – проводиться на відкритих місцях за узгодженням з територіальними органами охорони навколишнього середовища та санепідслужби. Для відкритого спалювання необхідна яма глибиною не менше 1,0м, після спалювання її засипають землею.

4. Захоронення без спалювання – утилізація проводиться на огородженій території у ямі глибиною не менше 2,0м. Вироби засипають прошарком землі товщиною 30см. Після заповнення яма заливається бетоном. Допускається захоронення на полігонах твердих побутових відходів, умови захоронення узгоджуються з територіальними СЕС.

*Алгоритм дії підготований епідвідділом облСЕС на основі наказів МОЗ України від 22.10.1993р. №223 «Про збір, знезараження використаних медичних виробів одноразового призначення», від 25.05.2000р. №120 «Про вдосконалення медичної допомоги хворим на ВІЛ – інфекцію/СНІД», Державного реєстру деззасобів, дозволених до використання в Україні станом на 30.07.2007р., матеріалів РАТН «Правильне використання і утилізація само руйнівних шприців та безпечних контейнерів», травень 2002р.